«Ще не побудували той слідчий ізолятор, куди мене посадять!» —

1487 0

У серпні минулого року депутат Запорізької облради, член постійної комісії з законності, депутатської етики і боротьби з корупцією Анатолій Шевченко звинуватив у причетності до наркобізнесу місцевих... правоохоронців. Вказавши при цьому адреси, прізвища, схеми реалізації, маршрути кур’єрів. Скандал відразу привернув до себе увагу. Куди вже далі: «Наркомафія в погонах»!

Майже за рік до описуваних подій УСБУ в Запорізькій області, а також підрозділ внутрішньої безпеки УМВС одержали оперативні матеріали стосовно шести працівників обласного міліцейського відділу з боротьби з незаконним обігом наркотиків (ВБНОН). Первинні дані свідчили: ті, використовуючи службове положення, створили злочинну групу з виробництва і збуту небезпечного зілля. І розробили механізм регулярного одержання від торговців дурманом винагороди. Матеріали такого плану самі по собі не мають великої юридичної сили — у процесі вивчення, оперативної розробки вони можуть підтвердитися з точністю до навпаки. Проте згодом стало відомо: у «бригаду» входять офіцери, з обов’язку служби покликані боротися з незаконним обігом наркотиків — Роман Портніков, Олексій Брянський, Віталій Шумаков, Микола Верес з УМВС області, а також працівники профільних відділів Геннадій Ніколенко з Мелітополя і Руслан Зінюк з Енергодара (в інтересах слідства дані фігурантів змінені). Ситуація набувала гострого, якщо не сказати пікантного, вигляду.

Статистика і конспірація За даними, які представив депутат, у ролі глави міліцейського наркокартелю виступав Портніков. Він нібито особисто виїжджав на місця й інструктував підлеглих, що і як ті повинні робити. Втім, у чітко структурованій організації кожен, окрім прямих обов’язків, виконував кураторські функції. Наприклад, Шумаков курирував мелітопольську зону, Верес — енергодарський «ринок». Брянському доручалася відповідальніша ділянка — зв’язок між точками і їх конспірація. У разі якоїсь перевірки або оперативного відпрацьовування району «ларки», де торгували дурманом, негайно консервували і змінювали явки. Якщо на ім’я «бригадира» надходила скарга від того ж депутата, включали резервну операцію. За вказаною адресою торгівлю не прикривали, але спостерігали за точкою, задіювали оперативні служби. Призначали день операції. А затримували нікчемного, опущеного наркомана, даючи можливість втекти пташці крупнішій — кур’єру, торговцю. Після чергового рейду преса із запоєм рапортувала про значний успіх доблесних правоохоронців, міліціонери дякували депутату за співпрацю, заносили в актив нову «галочку», і всі були задоволені. А через кілька днів торгівля благополучно відновлювалася. Коли бував цейтнот, статистику підправляли в такий спосіб. Як будь-який поважаючий себе опер, Портніков мав широко розгалужену мережу добровільних помічників-інформаторів. Він телефонував одному з оптових постачальників героїну, який мешкає, припустимо, у Росії, й просив про маленьку послугу. Той не міг відмовити в проханні: споряджав кур’єра зіллям і повідомляв Роману план маршруту. Прибувши в Запоріжжя, «човник», який нічого не підозрював, горів на гарячому. Ситуація виглядала так, ніби борці з незаконним обігом наркотиків перекрили великий канал поставок. Їм у залік йшов розкритий злочин, а оптовому постачальнику-росіянину, відповідно до взаємної домовленості, ненадовго відкривалася зелена вулиця в Запорізьку область для своїх, нехай невеличких, партій героїну. Як не порадіти рідній людині?! За одну подібну операцію «бугру» привласнили позачергове звання підполковника.

З такими окладами, й у міліції? «Бригада» працювала чітко і злагоджено, особливо в плані добування інформації. Затримували наркоторговців із зіллям і, під загрозою порушення кримінальних справ, популярно пояснювали, скільки і кому треба сплачувати, щоб не загриміти під фанфари. За безперешкодну реалізацію, свідчив депутат, від «купців» надходило до 30 тисяч гривень щомісяця. Данину збирав і передавав шефу колишній мент Владислав Карлов, також притягнутий до діяльності наркокартелю. Йшов час, і група усвідомила: одержувати гроші непогано, а от виготовляти і поширювати спецпродукт через свої точки — значно вигідніше. Поступово від прикриття міліціонери перейшли до самостійного виробництва. Вилучену під час оперативного відпрацьовування наркосировину за розпорядженням Портнікова передавали кільком жителям Запоріжжя, які безпосередньо організували систематичне виготовлення з нього кінцевого товару. Потім він надходив за визначеними адресами в обласному центрі. За свідченням Шевченка, кожен місяць куратори Мелітопольського і Енергодарського районів передавали Роману 10-20 тисяч гривень. Обіг у Запоріжжі становив до 30 тис. Відомча зарплатня лідера виглядала сміховинно: його «лівий» прибуток становив від 6 до 8 тис. доларів. У Вереса і Шумакова — $3-4 тисячі, Брянського — $1,5-2 тис. Портніков (знову-таки, зі слів депутата) непогано замаскував своє майно, і на ньому сьогодні не значиться зовсім нічого. Головне майно і нерухомість записані на батьків і родичів дружини, приватний будинок приблизною вартістю $100 тис. оформлений на тестя. Дві іномарки, його й дружини, теж на рідню, банківські рахунки — на тещу. Далеко дивився!

Зірваний план До середини минулого літа було накопичено достатньо фактичного матеріалу, який розкривав злочинну діяльність членів групи. Вдалося зафіксувати їх контакти з наркоторговцями, під час яких «борці» попереджали про рейди, що готуються, сприяли звільненню затриманих наркокур’єрів, обговорювали питання винагороди за свою турботу. У розпорядженні оперативників вже були відповідні відео— і фотоматеріали, покази свідків. Все було готово для проведення великомасштабної операції з викриття угруповання. Але... У серпні відразу декілька місцевих газет випередили події, смачно, у деталях, з посиланням на Анатолія Шевченка і главу добродійного фонду «Проект Незалежність» Василя Душного, розписавши кримінальні пригоди «Наркомафії в погонах». І тим самим вільно або мимоволі зірвали операцію. Головні фігуранти залягли на дно. Багатомісячна робота виявилася під загрозою. Утворився якийсь вакуум: всі ніби знали про перевертнів-міліціонерів і в той же час робили вигляд, що не помічають. Пройшов місяць. Відчувши, що реальних заходів до них ніхто не вживає, група ожила. З органів МВС нікого не звільнили, кримінальні справи не порушили. Говорять, у чималому ступені це пояснюється батьківською турботою деяких високопоставлених діячів. Напевно, брешуть.

Друге пришестя Починаючи з вересня, після недовгого затишку «бригада» оглянулася і з подвоєною старанністю взялася за старе. З метою посилення конспірації для виробництва наркотиків вона обрала село Новокатещино, розташоване в сусідній Дніпропетровській області, за 10 кілометрів від Запоріжжя. За вказівкою Портнікова туди ж вивезли головного технолога виробництва Андрія Коска і разом з хазяїном будинку взялися варити велику партію наркотиків опіатної групи (у народі — «маляса»). Згодом з неї повинні були готувати смертоносну «ширку». Виробництво кипіло. Для прискорення роботи на базу щодня поставляли необхідні інгредієнти у вигляді хімічних реактивів і макової соломки. Але учасники угруповання не підозрювали, що перебувають під щільним спостереженням оперативників. Немов відчуваючи небезпеку, обережний «бригадир» не з’явився, але підпільну лабораторію відвідала група захоплення, затримавши при спробі вивозу товару Вереса, Карлова, Коска і хазяїна будинку. Було вилучено 11 кг макової соломки, 23 літри прекурсорів, 8,8 л концентрованого екстракту опію (у цілому на суму близько 100 тис. грн. за цінами чорного ринку), а також предмети і пристосування для виробництва зілля. Кримінальну справу порушили за статтями 255 (створення злочинної організації) і 307 (незаконний збут наркотиків) КК України. Шумакова і Зінюка моментально звільнили з органів. Портнікова для початку відправили в декілька відряджень, а потім надали можливість тихо піти на заслужений відпочинок — слідству не вдалося добути достатньо вагомих доказів для притягнення його до кримінальної відповідальності. Переграв своїх же колег дочиста. Природно, як грамотний професіонал (а цього в старшого офіцера не відняти) він швидко відійшов від старого. Веде, за нашими даними, правильний спосіб життя. Навчився на чужих помилках. Брянський продовжує працювати в міліції...

Тільки на гарячому! Щоб неповадно було — Ще не побудували той слідчий ізолятор, куди мене посадять! — так хвалькувато заявляв один з співучасників цієї непривабливої історії, і необачні ці слова були зафіксовані технічними засобами, — прокоментував події начальник управління МВС України в Запорізькій області Микола Ільїчов. — Не потрібно було так багато на себе брати — ізолятор побудований, причому побудований вже давно, і камери в ньому є, і місце для тих, хто закон порушує, там завжди знайдеться... За словами генерала, у викритті групи чималу роль відіграло й управління з боротьби з оргзлочинністю. УБОЗ задокументував її діяльність, зібрав інформацію про точки збуту, канали надходження наркотиків. Це було дуже непросто. — У процесі документування вийшли на колишнього міліціонера, який, вважаючись позаштатним працівником у працівника Мелітопольського ВБНОНу, регулярно відвідував різні точки, розвозив зілля, потім збирав гроші... І коли ми почали реалізацію, я звернувся до міністра внутрішніх справ за порадою: як бути? Можна було просто звільнити працівника, який дискредитував себе. Міністр проявив твердість і принциповість: ні, вистачить звільняти заднім числом, давайте затримувати на гарячому, щоб йому, та й іншим, неповадно було. Але на гарячому затримувати дуже нелегко. УБОЗ документував організовану злочинну групу, а не своїх колег. Мелітополь — місто своєрідне. Всі один одного знають, дружать. Хтось комусь кимось та доводиться. В одному із спецпідрозділів працював кум працівника ВБНОНу, який «здавав» йому інформацію, в іншому — колишній товариш по службі. Найменший витік — і все. Розкриттю всього злочинного ланцюжка, додає Ільїчов, сприяла взаємодія з управлінням Служби безпеки: разом планували, реалізовували оперативну інформацію, колеги надавали велику технічну, оперативну допомогу, пропонували для затримки «Альфу», але вирішили задіяти свій міліцейський «Беркут». За попередніми даними, роль організатора була відведена колишньому працівнику органів — він контролював канали, завозив наркотики, збирав данину. Його помічник у погонах працівника ВБНОНу Мелітополя, схоже, лише прихильно дозволяв собі приймати гроші. Проте його гріхи, очевидно, тісно пов’язані з раніше порушеними кримінальними справами, що суд, зрозуміло, врахує.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також