Швондер у головах, або Які небезпеки таїть Житловий кодекс

1392 0

Ми у соцмережах:

Швондер у головах, або Які небезпеки таїть Житловий кодекс

Минулого тижня під парламентом протестували проти ухвалення Житлового кодексу, який вже пройшов перше читання у Верховній Раді. Мітингувальники стверджують, що проект нового кодексу «фактично спрямований на впровадження комунального рабства і є непорівнювано небезпечнішим від Податкового, Трудового й інших кодексів, які поспіхом штампує нинішня влада». У чому ж основні не6езпеки Житлового кодексу?

Інспектори зможуть без дозволу залізти у спальню? За новим кодексом жит­лово-комунальні інспектори, по суті, отримають право безперешкодного доступу до помешкання. — У радянські часи «управдом» з дільничним інспектором і п’яним дядею Васею могли подзвонити у квартиру, де, скажімо, прорвало воду, і якщо господарів не було вдома, дядя Вася ламав двері, перекривав воду — і все в порядку, — розповідає директор Інституту міста Олександр Сергієнко. — А уявіть собі сьогодні у більш-менш пристойну квартиру зайдуть інспектори у відсутності господарів. Останні обуряться, скажуть: а у мене на туалетному столику лежав годинник з діамантами, де він? Це викличе величезну колізію. Адже у проекті прописано, що навіть без постанови суду зможуть заходити. А Конституція передбачає недоторканність приватної власності, недоторканність помешкання. У розробників цього кодексу збереглися рудименти совкової психології. Ці люди дуже далекі від конституційних норм. Швондер (герой роману Михайла Булгакова «Собаче серце», голова будинкового комітету, втілення нижчого рівня тоталітарної влади. — Авт.) живий у їхніх головах. — Ні в якому разі не можна допустити того, щоб хтось у державі отримав право на вільний, без згоди громадянина, доступ до його помешкання. А остання редакція законопроекту Житлового кодексу дозволяє цим інспекторам, грубо кажучи, без дозволу залізти у спальню до людини, — зазначає народний депутат від «Нашої України», член парламентського комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ та регіональної політики Віктор Матчук. - Інспектор повинен мати можливість перевірити, чи людина не знесла несучу стіну, чи не змінила системи опалення, не вчинила будь-яких інших дій, які загрожують їй самій або сусідам. Але наголошую — це має відбуватися винятково за згодою господарів помешкання або з санкції суду. До того ж не виключено, що під прикриттям житлово-комунального інспектора до помешкання без дозволу зайде якийсь злочинець. А от екс-міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко вважає, що норма про проникнення інспекторів у квартири не така вже й страшна, і подібний механізм держава в будь-якому разі повинна була б прописати: — Уявіть таку ситуацію: ваша сусідка поїхала на місяць відпочивати в Крим. А ви відчуваєте, що йде запах газу. То скажіть мені, ви будете чекати, поки він вибухне? Або вода на вас тече день, два, п’ять? Не це основна загроза цього кодексу…

Ціна питання — десятки мільярдів гривень За новим кодексом на зміну ЖЕКам приходять приватні управляючі компанії. У монополії останніх експерти і вбачають головну небезпеку цього кодексу. — Там намагаються прописати норму, щоб у будь-який спосіб віддати будинки в управляючі компанії, — розповідає Олексій Кучеренко. - Це дуже потужний бізнес. Якщо взяти всю Україну, то мова йде про десятки мільярдів гривень. Хтось на газі намагається людей «подоїти», хтось на електроенергії, хтось на воді, хтось на теплі. А ці — на послугах з управління будинків. Всі чомусь почали воювати з цими жеками в останні роки. І головне — міські голови. Та кожен міський голова — це старший начальник жеку по місту. Чому комунальні жеки не можуть нормально управляти? Тому що міський голова не хоче їх нормально контролювати? Я не проти, щоб був бізнес навколо наших будинків. Але для того спочатку треба вкласти кошти в будинки. Окрім того, проектом Житлового кодексу передбачено, що управляючі компанії матимуть можливість здійснювати субпідряд, тобто фактично наймати інші компанії. Тож не виключено, що вони просто найматимуть, скажімо, ті ж самі жеки, і мешканцям доведеться платити подвійну ціну за ті самі послуги. Більше того, можливо, ви якихось послуг не потребуєте. Ну не бажаєте ви ялинок на прибудинковій території. Але управлінська компанія «озеленення» проведе і хочеш не хочеш, а платити за ці ялинки доведеться. І ще невідомо, скільки грошей у вас за це здеруть.

Проблеми з поверненням кредиту? З валізами на вихід! Ще одна загроза Житлового кодексу — це норма, яка допускає примусове виселення з житла громадян у разі несвоєчасної або несплати кредиту, взятого на придбання житла. — Якщо ви заборгували іпотеку за квартиру, на вас чекатиме виселення без суду і слідства, — зазначає Олександр Сергієнко. — Виникають запитання: чи повертає банк все тіло кредиту, яке виплатив громадянин, чи повертає він відсотки, який час дає людині на придбання іншого житла і т.д. Всі ці відносини треба було врегулювати. Законопроект передбачає відселення громадян і у разі реконструкції застарілого житла. Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства і регіональної політики Ігор Лисов запевняв, що таке відселення відбуватиметься в добровільному порядку і при виплаті компенсації (наданні іншого житла чи грошової компенсації згідно з експертною оцінкою). Водночас, якщо сторони не досягнуть згоди, відселення відбувається в судовому порядку. — Квартира — це приватна власність і може бути відчужена лише за добровільною згодою мешканця, — наголошує Віктор Матчук. — Без згоди людини відселення можливе винятково за суспільної необхідності, вичерпні умови якої чітко визначені законом. При цьому обов’язковою в таких випадках має бути повна компенсація вартості майна до моменту відчуження. Новий проект Житлового кодексу також передбачає, якщо ви за чергою отримуєте нову квартиру, а водночас маєте якесь своє житло (хоч кімнату в гуртожитку), то ви повинні його позбутися — здати в орган, який видає документи на приватизацію нового житла. Це обов’язкова умова отримання нового помешкання.

Пеня повертається Проектом Житлового кодексу планується повернути стягнення пені з боржників з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 0,1% від оплачуваної суми. За словами п. Кучеренка, пеню всі міністри ЖКГ хотіли повернути, але він бачив цей процес як двосторонній, тобто щоб з монополістів, які надають погані послуги, теж визискувати. А то цікаво виходить: ви вчасно не заплатили — з вас штраф. А як сміття не вивозять, під’їзди не прибирають, батареї взимку ледве теплі — то компанія «нє у дєл». За словами Лисова, законопроект не передбачає відключення від житлово-комунальних послуг у громадян, які мають заборгованість. А от всі спірні питання, що виникають при нарахуванні пені у разі, якщо громадянам не виплачують заробітну плату, вирішуються в судовому порядку.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також