У торгах на добудову приміщення на Драгоманова, 7 у Рівному беруть участь знайомі рівненські фірми з родинними та бізнесовими зв`язками, а перемогу здобуває фірма брата заступника голови ОДА з найвищою ціною.
Заступник голови Рівненської ОДА Юрій Приварський та керівник фірми «Фіалка» Юрій Фалко – ланки зв`язку між фірмами, які часто разом розігрують тендери на Рівненщині.
Більше двадцяти років стояв довгобуд на Драгоманова, 7, чекаючи на визначення своєї подальшої долі. Ще до розпаду Радянського Союзу тут планували доробити приміщення поліклініки. Зрештою вирішили тут зробити приміщення для міського управління праці та соцзахисту населення. Тож у вересні Управління капітального будівництва Рівненського міськвиконкому оголошує тендер на майже 19 мільйонів, завдяки якому має вибрати найвигіднішу для міста пропозицію для добудови. Програш «під копірку» Здавалося би – перемога: взяти участь у тендері зголошуються сім учасників, а найдешевша пропозиція – нижча від очікуваної замовником на понад сім мільйонів.
Проте проблеми починаються відразу після завершення торгів. Фірми з дешевшими пропозиціями, ніби змовившись, одна за одною, «злітають» з фінішної прямої, НЕ надаючи уточнений розрахунок договірної ціни. Саме через це в перемозі відмовляють ТзОВ «Стиль-Декор», яке запропонувало найнижчу ціну під час аукціону (трохи менше 12-ти мільйонів гривень – авт). Через цю ж причину «вилітають» з тендеру трохи дорожчі пропозиції ТОВ «ЗАХІДБУДЦЕНТР», ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» та фірми «Енергомонтаж». А «важковаговик» будівельних тендерів ТОВ «Укрбудреммонтаж інжиніринг» «забув» докласти у тендерну документацію необхідні копії ліцензії на свою діяльність та ще кілька документів. Результат – переможцем конкурсу стає фірма Сергія Приварського, брата заступника голови ОДА, із майже найдорожчою ціною:
Такий програш фірм з дешевшими пропозиціями, судячи з усього, їх керівників зовсім не засмучує. У ТзОВ «Стиль-Декор», пропозиція якої була на понад п`ять міільйонів дешевшою, ніж у переможця, питання журналістів щодо тендеру проігнорували. Сконтактувати з ТОВ «Укрбудреммонтаж інжиніринг», за наявними у відкритих реєстрах номерами телефонів, неможливо – номери недійсні. А керівники ТОВ «ЗАХІДБУДЦЕНТР», ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» та фірми «Енергомонтаж» запевняють, що винні у програшу самі і з результатами тендеру цілком згідні. – Нам цей об`єкт був нецікавим, – каже директор ТОВ «ЗАХІДБУДЦЕНТР» Володимир Царук. – Ми набрали інших замовлень, цей об`єкт нам став нецікавим, тож ми відмовилися і все. – В нас претензій нема до тендерного комітету, – каже директор ТОВ «Будівельна виробнича компанія Форвард Плюс» Олександр Клімчук і запевяє, що фірма забула докласти необхідні документи. Пояснювати детальніше як так сталося, що фактично знехтували можливістю заробітку, відмовляється. – Не було [подано фірмою небхідних копій документів]. Якби не це питання, то я, можливо, мав би якісь скарги, – директор фірми «Енергомонтаж» Андрій Ногас теж усю вину у програші в тендері покладає на своїх працівників. – Наші хлопці недопрацювали, тому ніяких претензій не маю. На думку керівника громадської ініціативи «За чесний тендер» Святослава Клічука, подібні дії учасників дуже схожі на змову. – Дивним виглядає той факт, що одразу кілька фірм, які мали можливість виграти тендер, не скористалися можливістю і не додали необхідних документів тоді, – каже Святослав Клічук. – Це сталося тоді, коли вони вже заплатили чималу суму за участь, багато зусиль потратили на підготовку пакету документів, мають немалий досвід участі у тендерах. Виглядає на те, що деякі учасники домовилися між собою. Як наслідок, платники податків платитимуть по найдорожчий пропозиції. На тендері – свої «Четверта влада» відшукала бізнесові та родинні зв`язки між п`ятьма фірмами із семи, котрі брали участь у цьому тендері. Вони часто розігрують між собою будівельні тендери на Рівненщині. Перша «спілка» – «Укрбудреммонтаж інжиніринг», «Фіалка» та «Елікон», у яких чимало спільного: від родичів-засновників – до техніки та номерів телефонів. Такі спільні «інтереси» вже кілька років поспіль допомагають фірмам «тендерити» бюджетні кошти. 
Нинішній переможець тендеру «Елікон» не часто виграє такі тендери, а переважно виступає субпідрядником у фірмах «Укрбудреммонтаж інжиніринг» та «Фіалка». Керівником приватної виробничо-комерційної фірми «Фіалка» є Юрій Фалко. «Фіалка» раніше користувалась послугами адвоката Юрія Приварського, який став заступником губернатора. Він представляв інтереси фірми в судах. Зв`язок між конкурентами відкривається і через субпідрядника «Елікону» – ПП «Вестінвестбуд». Адже засновниця ПП «Вестінвестбуд» Леся Шекель, як і Юрій Приварський, раніше надавала послуги для ПВКФ «Фіалка». А Юрій Приварський захищав у суді інтереси «Елікону» та «Вестінвестбуду». Крім того, Юрій Приварський неодноразово представляв у суді ТОВ «Укрбудреммонтаж інжиніринг», засновником якого є Вадим Сак. У «Вестінвестбуду» – одинакова адреса реєстрації з «Укрбудреммонтаж інжиніринг». Водночас Рівне вечірнє припускає, що Сак Вадим є лише формальним власником «Укрбудреммонтаж інжиніринг». Про це каже один з колишніх власників цієї фірми Гордій Гордійчук, який теж виконував формальні функції засновника. До того ж на сайті Work.ua міститься інформація про те, що Сак Вадим Миколайович у 2012 році шукав роботу водія – для цього він розмістив резюме. Реальним власником цього товариства, за припущенням Рівне вечірнє, є Юрій Фалко. Він, разом з Гордієм Гордійчуком, за даними аналітичної системи Youcontrol, був засновником фірми «Укрбудреммонтаж інжиніринг» з 2008 до 2010 року. Також Гордійчук та Фалко потрапили у список тих, кому, в обхід земельної черги, хотіли виділити землю в районі вулиць Погоринської-Федіна у Рівному на ділянки «під садівництво». На цей конкурс ПВКФ «Фіалка» та «Укрбудреммонтаж інжиніринг» подали документи, які схожі за своїм оформленням: мають схожий порядок оформлення окремих довідок, змісту інформації, та оформлені єдиним pdf-документом, а не окремими скан-копіями. Крім того, фірма «Елікон» у конкурсних документах вказує, що орендує автівки у ФОП Жарської Галини. Водночас, контактний номер пані Жарської, зазначений у ЄДР, виявився і контактним номером телефону фірми «Фіалка». При цьому, згідно реєстру транспотних засобів, жодного авто у Галини Жарської немає. Учасники конкурсу «Елікон» та «Фіалка» надали на конкурс схожі переліки машин та обладнання. Ці переліки ідентичні за кількістю та за видами, лише викладені в різному порядку. Керівник ТОВ «Елікон» Сергій Приварський не знайшов часу, аби порозмовляти із журналістом. Працівники офісу повідомили, що передали номер телефону журналіста пану Приварському, однак ніхто не передзвонив. А на офісному номері телефону постійно повідомляли, що його немає. Сконтактувати із Жарською Галиною Йосипівною теж не вдалося. Працівниця пообіцяла передати їй номер телефону, однак пані Жарська не зателефонувала. На офісному номері повідомляли що її немає, кидали слухавку та збивали дзвінки. Керівник ПВКФ «Фіалка» Юрій Фалко запевняє, що сьогодні фірма не має особливих звязків із паном Приварським. – Звертались раніше (до Юрія Приварського), – пояснює пан Фалко. – У нас багато було адвокатів. Сьогодні відносин як таких немає. Він у владі. Зараз звернутися до нього за послугою не можна, бо він не надає юридичних послуг. Подібні переліки машин та обладнання пан Фалко пояснює вимогами замовника щодо технічного завдання. Мовляв в технічних умовах є вимоги, які передбачають використання техніки та обладнання певного типу, розміру та вказаних характеристик. Саме тому машини можуть бути подібними у всіх учасників тендеру. А дивний збіг обставин зі спільним номером телефону фірми «Фіалка» та пані Жарської Юрій Фалко пояснює тим, що фірма раніше працювала в офісному центрі на Грушевського 2, де і користувалась вказаним у документації телефоном. Зараз фірма знаходиться у новому офісі і прохання журналіста передзвонити йому передали, мовляв, зі старого офісу. Пан Фалко каже, що в старому офісному центрі знаходиться багато підприємств і в деяких із них фірма орендує техніку, в тому числі і в пані Жарської. Є зв`язки і між іншими учасниками тендеру, зокрема товариствами «Стиль-Декор» та «Західбудцентр». Засновник та керівник ТзОВ «Західбудцентр» – Володимир Царук. З 2002 року по 2005 рік він був засновником фірми ТзОВ «Осма ЛТД», яка, через засновників, пов`язана з концерном «Східно-європейським будівельним Альянсом». Одним з засновників концерну є також ТзОВ «Стиль-Декор». А в реєстрі судових рішень можна знайти ухвали, в яких розповідається також про зв`язки, на основі субпідряду, «Стиль-Декору» та «Укрбудреммонтаж інжиніринг». Оскільки зв`язок фірм-учасниць тендеру чітко простежується і через нинішнього заступника голови ОДА Юрія Приварського, ми спробували з ним сконтактувати, щоб почути його точку зору щодо цих зв`язків та успіху в тендерах його брата. Протягом дня посадовець не знайшов часу на спілкування. Однак раніше, у спілкуванні з «Четвертою владою», зв`язки пояснював тим, що є не так багато спеціалістів у податковому господарському праві. Мовляв, тому його і залучали як представника різні фірми.Тож мав велике навантаження – по три засідання в день, де захищав інтереси різних підприємств. – У свій час я, на скільки пам`ятаю, представляв їхні інтереси в судах (говорить про «Укрбудреммонтаж інжиніринг» – авт.). Це було більше трьох років тому. Я відверто не можу згадати скільки було справ. Може, дві, а може три, – казав Юрій Приварський. – З директором Сергієм Іванчуком знайомий, він підписував довіреність на представництво інтересів. По справі в основному спілкувався з бухгалтерією чи технічними працівниками. То могли бути, або податкові, або господарські справи. І я не я, і хата не моя Окрім тісних бізнесових звязків, згадані учасники тендеру мають і родинні зв`язки. Юрій Фалко одружений з Оксаною Сак (Сак – дівоче прізвище – авт.) – у документах, поданих на конкурс, є копія паспорта Юрія Фалка, де вказано про реєстрацію шлюбу з Сак О.М. За інформацією з відкритих реєстрів Оксана Сак – рідна сестра Вадима Сака – засновника ТОВ «Укрбудреммонтаж інжиніринг». У першій телефонній розмові з журналісткою «Четвертої влади» Юрій Фалко кількаразово заперечує, що його дружина має брата Вадима: Однак журналісти спіймали Юрія Фалка на приховуванні правди, навідавшись до батьківського дому Саків Оксани та Вадима. За адресою реєстрації Вадима Сака у Луцьку не було. Родичі не захотіли дати номер його мобільного, але самі передзвонили йому і дозволили журналісту порозмовляти. Вадим Сак підтвердив, що має сестру Оксану і що знайомий із її чоловіком Фалком Юрієм. Співрозмовник відмовився спілкуватися про діяльність фірми, яку він заснував і висловив невдоволення тим, що журналісти прийшли до дому його батьків. Мама Вадима та Оксани Саків підтвердила, що зять займається будівництвом, а дочка нині перебуває у відпустці по догляду за дитиною і вже десять років живе на Рівненщині. Підтверджує, що Вадим Сак – швагро Юрія Фалка, і товариш бізнесмена, колишній співвласник «Укрбудреммонтаж інжиніринг» Гордій Гордійчук. – Мені товариш сказав, на кого саме переписати [фірму], – згадує Гордій Гордійчук як відбувалася зміна власника «Укрбудреммонтаж інжиніринг». – Я не хочу просто говорити без людини інформацію, хто там реально був власником. – Юрій Фалко очевидно? – Попросили мене на кого переписати, на того й переписав. Був такий Вадим Сак. – Очевидно, Юрій Фалко запропонував на Вадима Сака переписати? – Ну нащо ви будете писати те що не потрібно, щоб на мене хтось ображався. – Просто ми знайшли, що пан Сак – це швагро Юрія Фалка. – Правильно ви знайшли. Після розмов з родичами дружини Юрія Фалка та товаришем, які фактично вказали на брехню бізнесмена, «Четверта влада» ще раз поспілкувалася з Юрієм Фалком. Тепер підприємець не був таким категоричним щодо родинних зв`язків дружини, хоча й «опирався» до останнього. – Ні, ну може... в неї є... є в неї брат Сак Вадим. Я ж нічого не кажу. Юрій Фалко нарешті визнає, що у його дружини є брат Вадим Сак, однак продовжує стверджувати, що не знає, чим той займається. Також нібито не знає, що брат дружини – засновник фірми, яка часто бере учать у тендерах з його фірмою «Фіалкою». Бізнесмен заперечує тісні зв`язки з іншими фірмами-учасницями тендеру. – Я не відповідаю за те що роблять люди, які зі мною не пов`язані, – каже Юрій Фалко. – Я очолюю підприємство, яке виконує дуже багато робіт по Рівненській області. Мене часто у статтях пов`язують з Приварським, Сідлецьким. Я почав займатися підприємницькою діяльністю ще навчаючись в університеті. Я вигравав тендери при Кучмі, при Ющенку, при всіх урядах, які були до того часу, при Януковичу і при Порошенку. І всі губернатори, які були, їхні департаменти заключали з моїх підприємством угоди. Будував його мій тато, а потім став керівником я.Тривалий час підприємство просто лежало, а потім з нуля я його підняв. То ви мене можете пов`язати і з Кучмою, і з Ющенком, і з Тимошенко, і з ким завгодно. В мене дуже нормальне підприємство. Тільки такі статті виходять, [де пише про мої буцімто зв`язки з іншими фірмами], зразу міліція починає різними запитами закидають.В мене кандидатська дисертація про державні закупівлі, – додає бізнесмен, але відмовляється сказати назву роботи і закладу, де він закінчує аспірантуру. Пояснює зрештою, що дисертація ще в процесі захисту. «Пасивну» поведінку своєї фірми «Фіалка» під час цього тендеру, під час якого фірма не зменшувала ціну, Юрій Фалко пояснює тим, що вони, на його думку, подали реальну ціну замовлення. – Так як нам треба зараз завершити кілька об`єктів, то я не став вклинюватися в ці торги, – каже підприємець. – Тим паче, за мною було не останнє слово, а саме перше. Тобто всі інші учасники могли мене в будь-який момент перебити, яку б найнижчу ціну я не поставив. Не може там бути економії сім мільйонів, – УКБ В міському Управлінні капітального будівництва, яке організувало тендер, проблем у зв`язках фірм не бачать, а ціну пропозиції фірми-переможця вважають цілком обгрунтованою. – Було сім фірм, і географія там була – кілька областей, – каже головний інженер управління капітального будівництва Анатолій Матвійчук. – Ми не зобов`язані досліджувати зв`язки між фірмами. Ми дивимося пропозиції: або вони відповідають тендерній документації, або не відповідають. – Ви зрозумійте одне, – продовжує Анатолій Матвійчук. – Якщо вартість 19 мільйонів, а приходить будівельник і каже, що він за 11 мільйонів побудує, то я йому скажу, що трошки не туди він звернувся. – Але «Стиль-Декор» важко назвати таким собі будівельником з вулиці, який не орієнтується в цінах. – Ну не може такого бути. Проект пройшов експертизу, тобто кошторис перевіряли експерти. Не може там бути економії сім мільйонів. На чому можна зекономити сім мільйонів? Вони нам і не передали уточнених даних. Аукціон проходить в один день, вони скидують ціну, а на протязі трьох днів ми чекаємо на уточнену пропозицію. Вони не надали. Вони мали перерахувати кошторис на цю ціну. Але це нереально. Бо якби реально можна було скинути таку ціну, то питання виникли би до експертів і проектантів, які робили цей проект, чому така ціна. Попри впевненість чиновників у тому, що тендер відбувся без порушень закону, активісти громадської інціативи «За чесний тендер» просять перевірити це ще й Антимонопольний комітет України. – Свою увагу привертають, перш за все, «Фіалка» та «Укрбудреммонтаж інжиніринг», адже, як виявилось за копією паспорта, ці дві фірми можуть бути «пов’язані» родинними зв’язками, – каже юристка громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак. – Теоретично, керівник однієї фірми та засновник іншої фірми, будучи шваґрами, могли домовитись про свою участь в тендері, погодити свою поведінку в торгах, в тому числі аби забезпечувати виграш як одне одному, так і іншому потрібному учаснику. Такі дії, на думку юристки, не є справжньою конкуренцією, і не сприяють здоровій конкуренції, навпаки – вони можуть призвести до спотворення результатів торгів. – Ще більший негатив конкуренції та економіці завдає та ситуація, коли такі зв’язки простежуються вже між трьома та більшою кількістю учасників, – додає Мирослава Примак. – Законодавство України називає таку поведінку суб’єктів господарювання антиконкурентними узгодженими діями, та забороняє їх, адже це призводить до спотворення результатів торгів. Такі дії можуть свідчити і про порушення принципу добросовісної конкуренції серед учасників, за яким повинні відбуватися закупівлі у нашій країні. – Підтвердити чи заперечити наявність антиконкурентних дій, притягунути до відповідальності та позбавити на три роки брати участь у торгах може Антимонопольний комітет України, куди ми надали всю знайдену нами інформацію, – підсумовує юристка.
Над публікацією працювали Валентина Куць, Антоніна Торбіч, Євгеній Гапич. Розслідування проведено в межах проекту «Сприяння прозорості державних закупівель у Західній Україні» що реалізовується громадською організацією «Рівненський центр «Соціальне партнерство» за фінансової підтримки NED
