Відпрацювавши слідчим у Дубровицькому райвідділі міліції шість років, Іван перейшов на роботу в Катеринівську виправну колонію №46 — там його призначили начальником відділу соціально-психологічної служби. Однак через кілька років Іван вирішив звільнитись — майже півзарплатні витрачав на проїзд у маршрутних таксі з Катеринівки додому в Дубровицький район, не вистачало грошей, щоб прогодувати дитину, дружину, яка не працює, та хвору маму.
Відпрацювавши слідчим у Дубровицькому райвідділі міліції шість років, Іван перейшов на роботу в Катеринівську виправну колонію №46 — там його призначили начальником відділу соціально-психологічної служби. Однак через кілька років Іван вирішив звільнитись — майже півзарплатні витрачав на проїзд у маршрутних таксі з Катеринівки додому в Дубровицький район, не вистачало грошей, щоб прогодувати дитину, дружину, яка не працює, та хвору маму. Тож написав рапорт на звільнення. Коли їхав здавати справи в колонію, йому зателефонував невідомий: «Вийдеш біля стовпа, який розташований неподалік зупинки. Візьмеш за ним пакуночок. Пронеси його в колонію, там його в тебе заберуть і розрахуються». Іван погодився виконати прохання. Схоже, подумав, що втрачати йому нічого, однаково вже практично безробітний. Вийшов на зупинці, під стовпом справді знайшов пакунок. Що було в ньому, Іван здогадувався, проте заклав собі за пасок. Та на другому КПП його зупинили працівники служби безпеки, яким він був змушений віддати пакунок. — Всередині пакунка був шприц з опієм та 52 г марихуани. Тих, кому він мав її збути, знайти не вдалося. Івана засуджено до 5 років, проте покарання він отримав умовне, — повідомив «РВ» рівенський спецпрокурор Василь Овдіюк. Хоча й Іван, нібито, впізнав голос того, хто йому телефонував на мобільний, проте помилився. Чоловік, на якого він подумав, у той час перебував у слідчому ізоляторі, отож не мав можливості скористатись телефоном.
