Чи не основним критерієм, за яким оцінюють рівень розвитку суспільства в цілому та роботу галузі охорони здоров’я зокрема, є рівень малюкової смертності. Рівенщина за цим показником на 12 місці в Україні, тож місцеві чиновники від медицини вважають такий результат втішним і цілком прийнятним. Проте батьки померлих малюків вважають інакше.
Чи не основним критерієм, за яким оцінюють рівень розвитку суспільства в цілому та роботу галузі охорони здоров’я зокрема, є рівень малюкової смертності. Рівенщина за цим показником на 12 місці в Україні, тож місцеві чиновники від медицини вважають такий результат втішним і цілком прийнятним. Проте батьки померлих малюків вважають інакше. Смерть рідної кровинки для них — непоправне горе та біль, особливо коли, на їхню думку, їй можна було запобігти. Молоде подружжя зі Здолбунова — Тетяна та Андрій Кухарці, які два тижні тому похоронили свого первістка піврічного Любомира, вважають: цього не сталося б, якби лікарі проявили професіоналізм, а не халатність, боролися за життя дитини, а не за відповідний показник у звітності. Андрій Кухарець: — В дитини від народження була трошки підвищена температура — 37-37,4 градуса, але в дитячій консультації завжди нас заспокоювали, що в тому нічого страшного немає. Дитині при такій температурі робили щеплення, в картці завжди записували, що дитина здорова. Ніхто жодного разу нам не сказав, що є підозра на якусь хворобу, що Любомир потребує додаткового обстеження чи лікування... Другого жовтня, коли ми були в гостях у рідних у селі Дермань-2, в дитини підвищилася температура до 38 градусів. Спершу ми не дуже хвилювалися, бо за день-два до того у Здолбунові зверталися до медсестри з тим, що дитина неспокійна, але вона нас заспокоїла, що це, мовляв, зубки ростуть. Проте вже третього жовтня дитина перестала їсти, сільська лікарка поставила клізму, а ми негайно повернулися у Здолбунів. У ніч на четверте, коли малий зблід і змокрів, викликали «швидку»... Спершу сонні лікарі довго приводили себе в порядок після відпочинку, а опісля ще довше сперечалися, куди класти дитину — в інфекційне, дитяче чи реанімаційне відділення. Кожен з лікарів волів спихнути дитину комусь іншому. І лише коли зробили рентгензнімок і побачили, що в дитини збільшене серце, її поклали в реанімацію, почали щось там капати. Але при цьому про жодну загрозу для життя дитини лікарі не казали. Вони спокійно смажили котлети, пили чай. О шостій ранку в дитини були судоми, але вкололи їй щось і знову «все спокійно». І аж о восьмій ранку мені лікар з реанімації сказав, що є загроза для життя, але, мовляв, хвилюватися не потрібно — дитину за декілька хвилин відправлять у Рівне. Декілька хвилин виявилися насправді майже двома годинами. Спершу чекали автомобіль потім з’ясувалося, що він не заправлений (дав 20 гривень на бензин), потім ще двох осіб чекали, які мали здавати у Рівне якусь там звітність, щоб підвезти їх. А вже в авто ми, батьки, тримали над дитиною крапельницю, а лікарі ще розмірковували, куди спершу їхати — в лікарню чи подавати звітність... Зрештою, таки прибули до дитячої обласної лікарні, а там лікарі, щойно оглянувши дитину, сказали, що у такому стані її не можна було перевозити. А необхідно було викликати спеціально оснащену «швидку» з Рівного. Після цього лікарі таки почали рятувати дитину, але вже нічого не допомогло. Батьки померлого Любчика звернулися зі скаргою на халатність і безвідповідальність здолбунівських лікарів, зокрема, дільничного лікаря, завідувачки дитячої консультації й чергового реаніматолога у прокуратуру району. Вони вимагають з’ясувати, чому в їхньої дитини завчасно не виявили захворювання, а коли воно загострилося — не врятували, і вимагають покарати винних згідно з законом. Як повідомив слідчий здолбунівської прокуратури Віктор Рудюк, заява батьків на стадії дослідчої перевірки. І щоб вирішити, чи є підстави для порушення кримінальної справи, необхідно дочекатися результатів судово-медичного обстеження та результатів службового розслідування обласного управління охорони здоров’я. Тим часом, заступник начальника управління охорони здоров’я Марія Думановська повідомила, що відповідне службове розслідування ще не проводилося, але воно обов’язково буде. — В таких випадках створюється спеціальна комісія за участю провідних спеціалістів, — розповідає Марія Думановська, — піднімаються всі документи на дитину від самого народження, а то й за період вагітності матері, ретельно перевіряється, чи допустив хтось з лікарів якийсь промах. Скажімо, за вісім місяців з початку року в області з 9721 народжених дітей померло 86, і за кожним з цих випадків ми проводили службове розслідування. За їх результатами нікого з лікарів з посади не зняли, але застосовувалися заходи дисциплінарного впливу, окремих лікарів відправляли на переатестацію. А загалом хочу сказати, що ми боремося за життя кожної дитини і показник малюкової смертності в області рік у рік зменшується. І Здолбунівський район у цьому плані ніколи не був проблемним. Якщо по області показних малюкової смертності становить 9,08, то по Здолбунівському району — 2,5.
