Наші Герої випромінюють світло та добро, роблять цей світ кращим, щодня даруючи свій позитив та упевненість у завтрашньому дні. Та ворог безжальний. Він руйнує не лише будинки, вулиці, населені пункти. Він забирає життя у тих, хто ще так багато добра міг принести у цей світ. Саме такого Героя — рівнянина Олексія Кравцова — вже завтра проведемо в останню путь...
Олексій Кравцов народився у Рівному, закінчив 27 школу, а за тим і Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. Степана Дем’янчука за спеціальністю “Фізична культура і реабілітація”.
- Тато Олексія, зараз покійний, був військовим офіцером. Дитинство минуло в Бобруйську у Білорусі, де тоді служив чоловік. Але коли до влади там прийшов Лукашенко, і стало зрозуміло, в якому напрямку будуть розвиватися події, ми все покинули і повернулися в Україну. І хоч тут ми нічого не мали, ми хотіли, щоб сини — Олексій та старший Григорій — росли українцями, хлопці хотіли бути українцями. Тому вибір був очевидним, - розповідає мама Героя Оксана.
Після завершення університету Олексій шукав себе у різних професіях. Працював навіть на підприємстві з виготовлення тротуарної плитки.
- До будь-якої справи він ставився дуже серйозно й відповідально. Тож незабаром став бригадиром. Але врешті вирушив рухатись далі і знайшов себе у іншій справі. Він був кваліфікованим сушистом, працював бренд-шефом мережі “Суші Майстер”, їздив по всій Україні, допомагав відкривати ресторани. Він пройшов конкурс, відбір, аби їхати у Польщу, щоб вже там розширяти мережу. Але розпочалась війна... Тоді Олексій знайшов інвестора і відкрив власну справу в Ужгороді. Розробив сам усе від дизайну закладу до сторінки в соцмережах, працевлаштував багатьох знайомих, які виїжджали із міст, де стало надзвичайно небезпечно, - продовжує мама.
І хоч з дитинства Олексій не мріяв про військову службу, розумів, що прийде час і доведеться одягнути однострій.
- Він розумів, що піде захищати, навіть намагався мене до цього підготувати. Хоча завжди дуже бережно ставився до рідних. Коли йому прийшла повістка, відразу мені не сказав. Домовився зі старшим братом, аби він був дома і лише тоді розказав мені. Не хотів, щоб я залишалась сама. Та й потім завжди мене заспокоював: “Мамуль, все буде добре,” - каже Оксана.
Добрий, світлий та щирий Олексій мав особливий дар — він умів знайти спільну мову, помирити людей, залагодити конфлікт. А перед його посмішкою ніхто не міг встояти...
- Він дуже любив спорт, грав у баскетбол. І хоч був невисокого зросту, завжди намагався витиснути із себе якомога більше. І так у всьому. Олексій любив людей, відчував людську душу... Він завжди був там, де щось пов’язано із світлом і творчістю... А ще дуже любив тварин, піклувався про місцевих собак, поки був у тренувальному таборі, просив прислати відео з його улюбленими котами... Тому й позивний мав відповідний “Панда”, - пригадує мама Героя.
Олексій завжди намагався бути кращим, першим, якщо брався до справи. Тож і військову амуніцію шукав найкращу, аби могла захистити і вберегти життя...
25 травня 33-річний солдат Олексій Кравцов загинув під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Діброва Луганської області.
Прощання із Героєм відбудеться завтра, 30 травня, о 10:00 на майдані Незалежності. Поховають його на кладовищі “Нове”, повідомив міський голова Рівного Олександр Третяк.
