Визнати інвалідом війни просив Дубенський міжрайонний суд 21-річний Іван Назаревич. Він доводив, що понад два роки тому під час проходження строкової служби у дислокованій під Рівним в/ч Д-0080 сам випадково перечепився у нічний час на території автопарку, впав та пошкодив коліно, отож, мовляв, зазнав травми під час виконання службових обов’язків.
…Про Івана Назаревича розповідало чимало ЗМІ України. Свого часу він насправді був комісований з війська, але не без участі своєї матері. В усі можливі інстанції летіли скарги на неймовірні фізичні страждання та каліцтво солдата, отримані начебто внаслідок непосильних фізичних вправ в «учебці» військ МНС у містечку Мерефа на Харківщині та подальших знущань старших товаришів по службі у військовій частині Д-0080 на Рівенщині. Зважаючи на ці скарги, Івана Назаревича тривалий час переводили з одного госпіталю в інший і обстежували та лікували. Долею солдата зацікавились військові прокурори, та навіть вони констатувати лише той факт, якщо до Назаревича хтось і застосовував нестатутні заходи впливу, то хіба що словесні образи, але аж ніяк не вчинки, що могли завдати шкоди його здоров’ю. Втім, на перебіг історії це вже суттєво не вплинуло. Військове командування, втомившись морочитися зі скаргами Івана Назаревича та «відбиватися» від звинувачень його матері, вирішило солдата комісувати. У газетах миттєво з’явилися публікації про те, як «жахлива» армія віддала матері назад скаліченого «дідами» сина, а обласна медико-санітарна експертна комісія автоматично визнала Івана Назаревича інвалідом Збройних сил України, оскільки, як би там не було, він зазнав травми таки під час проходження військової служби. Іван Назаревич та його мати були невдоволені результатом, якого так довго домагалися — визнанням інвалідності. Після рішення МСЕК вони не пішли до облвійськкомату з заявою про нарахування відповідної пенсії та до страхової компанії за її виплатою, а звернулися у суд. Цього разу, заперечуючи свої попередні заяви про травму, спричинену знущанням «дідів», нарікали на невиплату пенсії по інвалідності та вимагали визнати факт отримання Іваном Назаревичом травми під час виконання службових обов’язків. У разі задоволення їхньої вимоги Іван Назаревич, за нинішньою редакцією Закону України про ветеранів війни, міг би набути статусу інваліда війни. Чи варто й казати, що у такому випадку комісований солдат мав би непомірно вагоміші пенсію і пільги, ніж у нинішньому статусі інваліда ЗСУ. Проте суд під головуванням Казимира Бобра, взявши до уваги безпідставність і незаконність спору, затіяного Назаревичем, задовольнив клопотання представника інтересів в/ч Д-0080 адвоката Володимира Сокаля про закриття справи.
