На обліку в органах опіки та піклування перебуває 1612 дітей. 671 з них — не мають мам і тат, вони є дітьми-сиротами. Решта — соціальні сироти, яким батьків замінила держава.
Враховуючи важливість і актуальність проблеми соціального захисту сімей з дітьми, запобігання бездоглядності, жорстокості та насильству, органи прокуратури Рівенської області приділяють цим питанням особливу увагу. Старший помічник прокурора Рівенської області з питань захисту прав і свобод неповнолітніх старший радник юстиції Валентина Костенко повідомила, що за результатами цьогорічних перевірок щодо усунення порушень законів про права неповнолітніх міськрайпрокурорами області порушено 32 кримінальні справи, внесено 185 документів прокурорського реагування, за якими до відповідальності притягнуто 384 посадових особи. Ми звикли говорити про дітей як про наше майбутнє, не замислюючись над тим, що багатьом із них сьогодні не вистачає найнеобхіднішого: повноцінного харчування, одягу, батьківської турботи. Непоодинокими є випадки, коли залишені без догляду діти втягуються у злочинність: ідуть красти чи жебракувати, випрошуючи гроші у людей, а інколи гинуть через нещасні випадки. Як наслідок, органи прокуратури змушені захищати дітей від таких батьків. Наприклад, прокурор Сарненського району порушив кримінальну справу стосовно мешканки с. Грушівка — матері 5-х дітей. Внаслідок злісного невиконання нею обов’язків з догляду за малолітніми дітьми у водоймищі втопився чотирирічний хлопчик. А старший син, якому виповнилося 10 років, затриманий за крадіжки з магазину та помешкання сусідів працівниками правоохоронних органів. У Дубровицькому районі прокурор порушив кримінальну справу стосовно матері, яка змушувала жебракувати свою малолітню доньку. Протягом 2005 року прокурори міст та районів області відносно батьків, які не виконували встановлені законом обов’язки з догляду за дітьми, порушили 8 кримінальних справ. Основними причинами соціального сирітства дітей, поширення безпритульності та бездоглядності неповнолітніх, як вважає Валентина Костенко, є нехтування чи неспроможність батьками виконувати обов’язки з догляду за своїми дітьми. А також на недостатньому рівні перебуває сьогодні державний і громадський контроль за умовами утримання і виховання дітей в сім»ї. З іншого боку, вона переконана, якими б не були зусилля служби у справах неповнолітніх міськрайдержадміністрацій, кримінальної міліції у справах неповнолітніх міськрайвідділів міліції, органів прокуратури щодо вирішення проблем підліткової злочинності — їх недостатньо. Бо ж головні виховні функції залишаються за батьком та матір’ю. Сім’я, в якій панує злагода і любов, є основною потребою для дитини.
