У липні аномальна спека накрила Європу.
За даними моніторингових служб, кількість смертей у 27 країнах Європи перевищила позначку у 10,6 тисячі випадків, причому переважна більшість жертв — люди старші за 65 років.
Пік смертності припав на останній тиждень червня, коли стовпчики термометрів у Франції, Іспанії та Британії побили багаторічні рекорди.
Фахівці наголошують, що подібний стрибок у цей період року є нетиповим явищем.
Ключову роль у трагедії відіграє сам механізм впливу екстремальних температур на організм.
Окрім прямого теплового удару, спека провокує загострення серцево-судинних та респіраторних захворювань, що робить людей похилого віку вразливою групою. Епідеміологи виключають інші значні чинники, як-от спалахи COVID-19, які могли б пояснити такий різкий сплеск смертності.
На тлі цих даних науковці закликають не забувати про кліматичний контекст: попередні дослідження вказують, що червнева спека була б “практично неможливою” без впливу антропогенних змін клімату, які роблять хвилі тепла тривалішими та інтенсивнішими.
Особливо тривожна ситуація склалася у Бельгії та Франції — єдиних країнах, де реєстрували «надзвичайно високий» рівень смертності.
Для Бельгії цей показник став найвищим за весь період спостережень із 2000 року. Окреме дослідження британських установ, зокрема Імперського коледжу Лондона, оцінює кількість смертей, пов’язаних із спекою, лише в Англії та Уельсі майже у 2,7 тисячі випадків за період травневих та червневих хвиль тепла.
Причому 42% із них, за розрахунками вчених, спричинені саме додатковим нагріванням від глобального потепління.
