У минулому числі «РВ» начальник обласного управління захисту прав споживачів Євгенія Мосіюк розповіла про основні правила, які повинен знати покупець при купівлі неякісних харчів, та про те, як вирішуються скарги на неякісне кабельне телебачення. Однак є й інші ситуації, в які потрапляє споживач, зокрема, при користуванні громадським транспортом та при купівлі мобільних телефонів.
Квиток — доказ у суді Чимало до управління захисту прав споживачів також надходить скарг від пільговиків на відмову у перевезенні в маршрутних таксі та на хамство водіїв. — Держава передбачає відшкодування за перевезення пільговиків, — пояснює п. Мосіюк. — Однак вчасно не розраховується з перевізниками. Управління в таких випадках стоїть на захисті споживача. Адже якщо перевізнику не повертають компенсацію, то хай через суд вимагає її у держави. Чому через це повинен страждати пільговик? В першу чергу, подбати про пільговиків повинно управління транспорту і закласти в угодах з перевізниками певну кількість пільговиків на перевезення в маршрутці. Щодо хамства водіїв. Розглядати такі скарги — не наша компетенція. Але ми в таких випадках беремо письмові пояснення у підприємця й водія. Коли водій посидить у нас, подумає, що написати в поясненні, то наступного разу перш ніж нахамити добряче помізкує. Також у таких випадках перевіряємо перевізника, чи дотримується він законодавства про захист прав споживачів. Зокрема, чи наявна в маршрутці інформація для споживача про перевізника, чи надаються пасажирам квитки на проїзд. Якщо цього немає, штрафуємо. До речі, при відсутності у пасажира квитка, якщо раптом маршрутка потрапить в ДТП, у нього виникнуть проблеми з доказами. Адже у суді вимагають документального підтвердження перевезення. А без квитка як ви зможете довести, що їхали саме цією маршруткою? І в нас були випадки, коли угода на перевезення була укладена з одним підприємцем, перевезення здійснював інший, а водій не був оформлений на роботу. Тож квиток для пасажира — це захист від неприємностей. Якщо зникає передача чи багаж Скаржаться в управління захисту прав споживачів і на зникнення багажу в маршрутках, які їздять на Київ, та на зникнення передач. — Щоб багаж не зник, на ньому має бути прикріплена бірочка із зазначенням місця, яке займає пасажир у маршрутці, — пояснює п.Мосіюк. — Інакше дуже тяжко встановити, чи була та сумка у пасажира насправді. Звісно, добросовісні підприємці, які здійснюють перевезення, повертають за зникле гроші. Щодо передач. У вас має бути документ про те, що ви передачу віддали водієві. А їхнє зникнення — це вже шахрайські дії, які підпадають під компетенцію міліції. Купуючи мобільний телефон, перевіряйте, чи він не в «сірому» списку Щодня до управління захисту прав споживачів надходять скарги на неякісні мобільні телефони. — Якщо у торговій точці нема інформації про підприємця, не купуйте у ній телефон, — радить п. Мосіюк. — Якщо така інформація є, потрібно поцікавитися, чи є у цього підприємця дозвіл на реалізацію радіочастотних засобів, виданий Українським державним центром радіочастот. Цей дозвіл споживачу зобов’язані показати. При огляді телефону споживач має переконатися, що всередині у ньому є позначка UA. Якщо вона є, то є надія, що телефон сертифікований. Споживач має право перед купівлею вставити сім-картку у телефон і перевірити, чи він не в «сірому» списку. Для цього потрібно набрати зірочку, решітку, 06, решітку, і на екрані повинен висвітитися той же серійний номер, що й на коробці. Той же номер має бути вказаний у гарантійних зобов’язаннях. Це все дуже рідко споживачам показують. І у нас є приклади, коли при перевірках ми виявляли «сірі» телефони і зверталися у відповідні органи. Далі продавець має продемонструвати роботу мобільного телефону, заповнити гарантійний талон встановленого зразка. Це теж дуже важливо, бо були випадки, коли видавали споживачам ксерокопії, а не талони. А це ознака «сірого» телефону. Простежте, щоб вам видали чек. І обов’язково продавець має надати споживачеві інформацію, де знаходяться сервісні центри. Окрім того, хочу наголосити, що найчастіше продавці у разі виявлення неполадки направляють споживачів у той чи інший сервісний центр. Але споживач має право йти не тільки у сервісний центр, а й до виробника, продавця. А найкраще, на мою думку, звертатися до продавця, а він хай сам звертається до сервісного центру. Що робити, якщо телефон поламався? У нас ще мало сервісних центрів і не завжди якісна їхня робота. Буває, що сервісний центр здійснює ремонт телефону, а не зазначає вид поломки і термін робіт у гарантійному талоні. Якщо споживач не буде за цим стежити, то як зможе потім довести, що двічі звертався з однією й тією ж поломкою? А якщо двічі одна й та ж поломка в телефоні, то людина має право на повернення телефону продавцю. Ремонт телефону повинен тривати не більше 14 днів. Про ремонт споживачеві повинні видати квитанцію. Споживач має звернути увагу, якого числа йому видадуть телефон. Якщо більше 14 днів не повертають телефон з ремонту, споживач має право вимагати 1% від вартості телефону за кожен день затримки. Скажімо, якщо телефон коштує 1000 грн., на 16-й день споживач має право вимагати 10 грн і т. д. Також він має право на першочергове повернення коштів за телефон. Адже якщо телефон перебуває в ремонті більше 14 днів, значить він має істотний недолік. Мирослава ШЕРШЕНЬ.
