П’ятнадцять років Україна намагається відсудити у російського підприємства 1433 кілометри української частини нафтопродуктопроводу Самара-Західний напрямок та Грозний-Армавір-Трудова, яким транспортують дизельне пальне в Україну та Угорщину. За приблизними підрахунками, вартість труб — понад вісім мільйонів доларів, які після розпаду СРСР Росія привласнила «за замовчуванням». У 2015 році Україні вдалося відсудити своє майно, проте Господарський суд Рівненської області заново розпочав розгляд справи, знову на роки відсунувши можливість повернути нафтопровід у державну власність. А недавно правоохоронці ще й отримали факти, що поки суди тривали, російська компанія демонтувала частину нафтопроводу на Волині. Щоб підтвердити чи спростувати інформацію, вилучать документи у рівненських суддів.
Користується спірними трубами зареєстроване у Рівному «Прикарпатзахідтранс», яке до 2015 року належало російській державній компанії «Транснєфть», а нині зареєстроване на білоруське товариство «Нафтобітумний завод» та швейцарську компанію «Інтернешнл Трейдінг Партнерс АГ».
Коли Україна у 2015 році відсудила труби, «Прикарпатзахідтранс» відновив судовий розгляд, подавши до Господарського суду Рівненської області позов, в якому йшлося про «нововиявлені обставини». Мовляв, у Росії були документи, недоступні підприємству, які засвідчують, що прокладений за часів СРСР нафтопровід в Україні був демонтований, а той, що нині, мовляв, вже новий.
У правдивості цих слів засумнівалися і прокуратура, і НАБУ, але не суддя Ярослава Гудзенко, яка таки відновила судову тяганину, хоча «нові документи» датувалися ще 90-ми роками та початком 2000-х. На суддю написали скаргу до Вищої ради правосуддя, проте торік суддя Гудзенко звільнилася за власним бажанням.
Попри те, що тривали суди і українська сторона накладала арешт навіть на викачування з нафтопроводу дизельного пального, «Прикарпатзахідтранс» не лише намагався порушити арешт, а й, як йдеться у матеріалах судових справ, «незаконно оформив правовстановлюючі документи на об`єкти, якими користується підприємство». Оформив за допомогою органів місцевої влади у шести областях, де проходять труби. Правоохоронці зареєстрували кримінальні провадження «стосовно протиправних дій посадових осіб», а заодно встановили, що у 2017 році «Прикарпатзахідтранс» демонтував 2700 метрів труби на Волині.
Слідчі просили Кабінет Міністрів провести перевірку, чи були дозволи на демонтаж частини нафтопродуктопроводу Грозний-Армавір-Трудова, включаючи дозвіл на зняття ґрунту. А заодно у листопаді 2019 року замовили інженерно-технічну експертизу у Київського НДЕКЦ МВС України, яка має встановити протяжність, технологічні характеристики складу кожної з частин спірного нафтопроводу і т.п. Втім, для проведення експертизи НДЕКЦ попросив додаткові матеріали, які слідчі ГУ Нацполіції у Волинській області вирішили взяти… у суддів Господарського суду Рівненської області.
Як йдеться в ухвалі Луцького міськрайонного суду, слідчі впевнені, що «є достатні підстави вважати, що у володінні Господарського суду можуть зберігатись оригінали документів щодо встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні». За ухвалою суду слідчі отримали дозвіл вилучити копії судових матеріалів, зокрема, результати судової інженерно-технічної експертизи нафтопроводів, які суд у 2017 році замовляв у ДП «Український державний науково-дослідний і проектний інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу».Також, за ухвалами Луцького міськрайонного суду, слідчі отримали дозвіл на вилучення копій документів, що стосуються спірного нафтопроводу, у «Прикарпатзахідтрансу», Фонду держмайна та ще кількох державних інституцій, які мали б контролювати діяльність колишнього російського підприємства на території України.
Зазвичай подібні експертизи тривають довго, а суд після завершення справи може затягнутися на роки, тож не виключено, що поки українські правоохоронці доведуть, що труби наші, від них уже нічого не залишиться.
