Рок-фестиваль «Тарас Бульба» успішно відбувся минулого вік-енду на центральному майдані Дубна. Три дні старовинне місто здригалося від потужних звуків сучасної рок-музики, приймаючи в якості гостей натовпи неформалів, географія яких цього разу була значно більша, ніж раніше. Львівський «десант» патлатих меломанів мав привід святкувати найбільше — «Тарас Бульба-2005» став повним тріумфом львівської важкої музики.
Цього року на фестивалі очікувалися невеликі зміни, які полягали у тому, що ним почав займатися новий виконавчий директор, учасник дубенського гурту «Без голови» Микола Арсенюк. Мабуть, через це народ трохи хвилювався, з’явилися чутки про можливе скасування фесту. Арсенюка ці думки дивували — за його словами, фестиваль живий і обов’язково відбудеться, а проблеми, котрі, як завжди, були пов’язані з нестачею коштів, вирішувалися в робочому порядку. Впевненість у реальності вже восьмого за ліком «Бульби» вселяло те, що міська влада Дубна не відхрещувалася від свого «дітища» й знову стала генеральним спонсором. Але і обласна влада, і Мінкульт проект рок-фестивалю знову проігнорували, хоча це вже мало кого дивувало. Натомість допомагати у організації дійства зголосилось багато ентузіастів як із Дубна, так і з інших міст. В результаті у п’ятницю, 15 липня над дубенським майданом залунали позивні, написані ще для першого фесту в 1991 році, і рок-н-рол почався... Унікальності фестивалю завжди додавало те, що він був і є конкурсом, а інтрига глядачу завжди подобалась. Чотири оновлені фестивалі не давали приводів для звинувачення журі у необ’єктивності у визначенні переможця — усі три попередні володарі Гран-прі якісно вирізнялися поміж команд-конкурентів, а зараз, деякий час потому, вже є сформованими професійними альтернативними колективами європейського рівня. Гала-концерт цьогорічного «Бульби» це успішно довів — після виступу лауреатів і деяких гостей настав час для феєричних виступів переможців «Бульби» 2003, 2004, і 2005 років — гуртів «Карна» (Івано-Франківськ), «Оркестр Янки Козир» (Київ) і «Ніагара» (Львів). Цього року до складу журі входили як традиційні «бульбівці» — львівський музикант і аранжувальник Юрій Шаріфов (голова) та музикознавець із Волині Сергій Шишкін, так і новачки — лідер гурту «Вій» Дмитро Добривечір, голова правління компанії «Укрм’юзік» Ігор Мельник і гітарист Сергій Шматок. Протягом всього фестивалю вони наголошували — «Тарас Бульба» не любить халтури, не пропускає відверто слабкі колективи, робить ставку на повністю «живе» виконання та спонукає молодих музикантів вдосконалювати свою творчість до справді професійного рівня. В результаті переможці та призери кожного фестивалю — сильні та унікальні команди, більшість із яких працює в жорсткій альтернативній стилістиці, через що вони навіть не мріють про масову популярність, натомість здобуваючи визнання та повагу серед собі подібних, як колег, так і просто слухачів. Фестиваль-2005 цю тенденцію зберіг — переможці — команда «Ніагара» — в музиці далеко не новачки, призери не менш цікаві, але ось різноманіття не спостерігалося. Якщо раніше можна було чути вінегрет із «хард»-, «етно»-, «фолк»-, «індастріал»-року, то цього разу команди зробили ставку на значно важчому звучанні. Це, за словами членів журі, рівень фестивалю не знизило, але все-таки, відсутність оригінальності — річ не дуже добра. Але це для музикознавців і досвідчених меломанів. Основним глядачам — натовпам скажених «панків» і «металургів» «Бульба — 2005» сподобався більше, адже професійні якості цікавили значно менше, ніж потужності гітар та вокалу. Загалом, у багатьох команд домінували традиційні «трійки» — гітарист, басист і вокаліст, не рахуючи барабанщика, хоча ще минулого року багато команд «розривали» сцену із тромбоністами, трубачами, клавішниками, перкусіоністами, навіть скретчерами. Загалом перед початком фестивалю дирекція отримала від українських музикантів майже півтори сотні заявок, але відбір відбувався по-різному. В Київ на адресу фестивалю надійшла маса демо-записів, за якими й відбирали учасників для Дубно. А ось у Львові, у клубі «Лялька» Юрій Шаріфов організував живе прослуховування колективів, серед 50 обравши 5, і саме це зіграло вирішальну роль — відібрані у Львові гурти вже показали свою спроможність потужно виступити «наживо». В результаті, чотири представники столиці Галичини стали лауреатами, а найдосвідченіший колектив, для якого це був уже не перший «Бульба», здобув цілковиту перемогу. Рівне вкотре довело «кризу жанру». Лише один гурт зміг увійти до когорти 28 учасників першого дня конкурсу. Команда «Джаіра» непогано зіграла в п’ятницю та пройшла в другий суботній тур, але від участі у ньому відмовилася — на той самий день був запланований гонорарний концерт на байк-шоу в Києві. На гала-концерті Рівне представляли «Ot Vinta», які вже вдруге поспіль були хед-лайнерами завершальної акції. Не припинила свого існування й гарна традиція рок-н-рольних «сейшенів» у пивному клубі «Альт» — єдиному в області музичному закладі з «живою» рок-музикою, джазом, блюзом і т.д. Щовечора після виступу на центральному майдані музиканти перебазовувалися в клуб, де з більшим запалом «давали жару». «Бульба» знову завершився впевненістю у необхідності робити таку справу, як некомерційний рок-фестиваль. Адже, як сказав Віталій Никитюк, можна розвивати культуру народну, традиційну, але сучасне мистецтво, до якого, звісно, належить і рок-музика, забувати не можна. Окрім міської ради та особисто міського голови Дубна Віталія Никитюка, до організації долучилися й спонсори — фірма «КоМо», студія реклами «ЧеГевара», «Цифровий світ», поліграфічна фірма «Чех», магазин «Мажор», товариство «ЕльПласт–Львів», інтернет-кафе «Магічне життя», підприємці Олексій Альошин і Віктор Богомаз, клуб «Альт».
