Тарифи транспортного збору,

4141 0

Ми у соцмережах:

”Наші нардепи втратили розум!”; «В усьому світі бензин дешевшає, у нас — навпаки, а транспортний збір — як з олігархів...» Це — реакція автомобілістів на нові ставки податку з власників транспортних засобів (транспортний збір), запроваджені законом «Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування». Схоже, в уряді вже зрозуміли, що з такими тарифами далеко не поїдуть, і обіцяють зменшити апетити. Однак тільки щодо старих авто радянського виробництва...

— У мене «Волга» 1969 року випуску. Використовую її тільки для поїздок на дачу. Без дачі — смерть. Навесні подарую машину уряду у фонд подолання фінансової кризи. Таких податків мені все одно не підняти, — каже власник ГАЗ 21. Важко не погодитися, що несправедливо ставити допотопні ГАЗи й УАЗи в один ряд із крутими іномарками лише за об’єми їхніх двигунів. Адже саме з цієї причини технічний огляд, реєстрація, тим паче первинна реєстрація таких авто влетять їхнім власникам у копієчку. І твердження про те, що в даному випадку транспортний збір перевищує вартість самого авто, не є перебільшенням. Беремо калькулятор. Отже, власник автомобіля ГАЗ 24 з об’ємом двигуна 2,4 л проходить техогляд відповідно до нових тарифів. За кожні 100 куб. см з нього візьмуть 75 грн. Тобто 24х75=1800 грн. Оскільки при проходженні техогляду платити доводиться за два роки відразу, то сума подвоюється — 3600 грн. Заради справедливості зауважимо, що законодавець зглянувся на водіїв стареньких радянських авто. Для «москвичів», «жигулів» і, до речі, «волг» передбачено пільгу, яка зменшує ставку вдвічі в тому разі, якщо ці авто взято на облік в Україні до 1990 року включно. Це положення існувало до останньої зміни ставок транспортного збору, діє воно й сьогодні. Таким чином, середньостатистичний водій ГАЗ 24 заплатить не 3600 грн., а 1800 грн. транспортного збору при проходженні техогляду. Для порівняння: з урахуванням зазначеного вище, за старою ставкою (10 грн. за 100 куб. см) він би заплатив за два роки тільки 240 грн. (24х10=240), тобто в 7,5 раза менше. Гірші справи, якщо машину вперше зареєстровано після 1990 року: у цьому разі її власник позбавляється 50-відсоткової пільги. Справжній «космос» починається, якщо така машина поважного віку реєструється в Україні вперше: вона підпадає під ставку, близьку до максимальної, передбаченої для легкових авто, — 750 грн. за 100 куб. см. Виходить, річний платіж становитиме 18 тис. грн. Платити такі гроші є сенс за раритет, але не за брухт. До речі, саме ця ставочка, якою деякі ЗМІ лякають і без того вразливих автомобілістів, виросла неістотно — у 1,5 раза. Торік вона дорівнювала 500 грн. Після аналізу нововведень можна сказати однозначно, що найбільше зросли ставки транспортного збору на автомобілі з великими об’ємами двигунів. Така тенденція в принципі не є секретом. А імпорт уживаних автомобілів такого класу законодавці взагалі позбавляють будь-якого економічного сенсу. Для авто з 3,5 літровим двигуном старші восьми років ставка сягає максимуму — 1000 грн. за 100 кубів. До речі, такою самою вона була й у 2008 році. А різниця в даному випадку в тому, що тепер під цю максимальну ставку підпадають авто починаючи з 3001 куб. см. Однак те, що легко потягне власник «об’ємистої» іномарки — перебір для легковиків радянського автопрому. Питання, звичайно, доведеться вирішувати, і, судячи з заяв першого віце-прем’єра, уряд це робитиме вже найближчим часом (отже, з проходженням техогляду поспішати не варто). Але яким саме чином це робитиметься? Адже можна просто виділити авто радянської епохи в окремий сегмент і мимоволі перетворити диференційований транспортний збір на стимул для активного використання легковиків, параметри двигунів яких є далекими від сучасних екологічних норм. Проте це абсурд — транспортний збір, навпаки, має стояти на варті екології. Саме тому його ставки непомірно зростають при ввезенні старих автомобілів. У Європі теж подібним податком борються за екологію, стимулюючи купівлю нових авто. Крім того, порушена проблема зачіпає й питання конкуренції. І з цим теж не можна не рахуватися. Адже, перевантажуючи податками автомобілі верхнього цінового діапазону, держава по суті підштовхує до купівлі дешевих (зокрема й через низькі податки) легковиків. Виходить крива економіка. Недарма аналітики звинувачують народних депутатів у лобіюванні інтересів підприємств українського автопрому, які випускають малолітражки. У зв’язку із цим автомобілісти пропонують придивитися до американської практики. У США транспортний збір як такий відсутній. Але він економічно врахований у вартості палива. Таким чином, за експлуатацію автомобілів з великим об’ємом двигуна і споживання пального сплачують у казну більше. Так само більше платитимуть і таксисти, які хоча і люблять «пограчувати» на скромному «Деу Ланос», але за день примудряються накрутити такий кілометраж, що з погляду шкоди навколишньому середовищу можуть посперечатися з величезними іномарками. До речі, при американському підході до даного питання вже не буде обтяжуватися кишеня пенсіонера. Якщо останній справді виїжджає з гаража на ГАЗ 24 три-чотири рази на місяць для поїздки на дачу, а решту часу їздить безплатно на електричці.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також