Штучну чи справжню ялинку ставити в своїй оселі на Новий рік і чи потрібно це взагалі — кожна родина вирішує самостійно. Дехто вважає, що штучна краща, бо вона довговічна, її не рубають і таким чином не шкодять природі. Опоненти відповідають, що штучна ялинка є продуктом нафтохімії, який може викликати алергію, та й з утилізацією сміття у нас поки проблеми. Лісівники Рівненщини вважають, що принаймні для мешканців нашої області живе дерево усе ж краще, ніж синтетичне, і запевняють, що ніякої шкоди природі зрубування новорічних ялинок не завдає. Адже їх спеціально для цього вирощують на окремо відведених плантаціях, де ялинок росте у кілька разів більше, ніж є попит на них, враховуючи навіть покупців з інших областей. Після свят лісові красуні, які стали непотрібними, уже не валяються біля сміттєвих контейнерів — їх забирають на котельні, що працюють на твердому паливі.
У Музеї лісу, що обабіч траси на Сарни одразу за Костополем, іде жвава торгівля ялинками в горщиках, які стають усе більш популярними серед споживачів. Тут ялинки звичайні і сріблясті, й декоративні — у Костопільському лісгоспі вирощують більше десятка видів ялини. Ціни — від 80 гривень за невеличку до 460 гривень за чималу ялинку. Ціна залежить від виду і висоти дерева.
До ялинкового павільйону заходить покупець, костопільчанка Наталія Грипіч. Приїхала поглянути на ялинки у горщиках, бо хоче купити саме таку. Раніше, каже, купувала зрізану, а тепер хоче після свят повернути дерево у природу, тобто посадити його. Купила якось ялинку в горщику за кордоном, але то декоративне дерево, яка росте повільно. Цього року родина п.Наталії хоче звичайну ялинку висотою близько півтора метра. Уже й місце обрали, куди її висадять після свят. Штучну ялинку купувати не хочуть, кажуть, не ті відчуття як від свята зі справжньою.
— Усе більше покупців хочуть новорічне дерево у горщику, щоб потім не викидати, а висадити його, — розповідає інженер лісових культур Ольга Блонська. — Тож ми пропонуємо на продаж усе більше таких дерев. Оскільки дерево росло у відкритому грунті, удома його треба поставити подалі від опалювальних приладів, бажано взагалі у прохолодному місці, обов’язково обприскувати водою і підливати.
Після свят ялинку можна висаджувати у відкритий грунт — зимова посадка їй не зашкодить. Деякий час дерево теж треба поливати, навіть у мороз.
Іноді, якщо ялинка довго стоїть у приміщенні, вона може дати приріст — молоденькі гілочки. Таке дерево на мороз краще не виносити, щоб приріст не змерз. Потримайте його у приміщенні, але не надто теплому, до весни. Або можна обрізати молоді гілочки і висаджувати ялинку взимку.
Головний лісничий Костопільського лісгоспу Сергій Крикавський розповідає, що цьогоріч Костопільський лісгосп заготовив 7 кг насіння ялини та 176 кг насіння сосни. Сосни більше, бо вона є основною лісоутворювальною породою у нашому краї.
Базовий розсадник новорічних ялинок знаходиться у Базальтівському лісництві, що у Костопільському районі. У квітні цього року тут висіяли у спеціальні короби 3 кг насіння, з яких очікують отримати 30 тисяч ялинок. Для сіянців підтримують відповідний температурний режим та вологість. Дворічні сіянці висаджують на відкриті плантації. У 2019-му заклали 7,2 гектара плантацій, на які висадили 37 тисяч маленьких дворічних сіянців, у тому числі 30 тисяч ялинок. Тут вони ростуть ще 5 років, і уже 7-річні деревця ідуть на зріз до свят. На їхнє місце висаджують нові. Усього в області росте близько півмільйона ялинок на площі 121 га.
Дорогою до новорічно-ялинової плантації, на якій росте близько 2 тисяч молодих дерев, перший заступник начальника Рівненського обласного управління лісового господарства Михайло Прокопчук показує невеличку плантацію білих ялиць, завезених з Львівщини, де їхнє природне середовище. Це дуже гарна, густа, пухнаста, наче намальована ялинка з блискучою хвоєю. У нас це дерево під зріз не йде — лише для озеленення. Оскільки ця порода завезена, виростити її у нас значно важче, ніж природні для нашої місцевості.
— Ми реалізуємо ялинки у межах встановленого для обласного управління ліміту — 90 тисяч дерев зрізаних і викопаних, тобто в горщиках, — розповідає Михайло Прокопчук. — Це не означає, що ми одразу стільки ріжемо — поступово і залежно від попиту. Торік, приміром, управління продало близько 20 тисяч ялинок, 90 тисяч ще жодного року ми не зрубали.
До 20 грудня продаємо дерева у горщиках, цьогоріч реалізували їх близько тисячі. А з 20-го починаємо торгувати зрізаними ялинками. Середня ціна дерева висотою до одного метра становить 65 гривень. Чим ближче до настання Нового року, тим більший на них попит. До нас приїжджають покупці з багатьох областей.
Кожну зрізану ялинку лісгосп маркує биркою-самоклейкою або биркою з пластику зі штрих-кодом. Зчитавши його, можна визначити, де саме було зрізане дерево, і це є свідченням того, що воно обліковане і не крадене. Іноді продавці на ялинкових базарах після оплати просять повернути їм бирку. Лісівники радять не робити цього, щоб її не причепили потім до незаконно зрубаного або до дерева, яке виросло в іншому лісі, оскільки не усі ліси в області перебувають у підпорядкуванні держлісгоспів. А тому вони не можуть нести відповідальність за те, що і як росте не в їхніх лісах і які дерева у них зрубують.
У передсвятковий період на усіх ялинкових плантаціях у лісгоспах працюють посилені рейдові групи лісової охорони, аби запобігти крадіжкам. Штраф за одне крадене дерево разом з його вартістю становить близько однієї тисячі гривень. Цього року ще нікого не затримували. Лісівники сподіваються, що крадіжок не буде.
Якщо дорослі приїздять до Музею лісу по ялинки, то діти щодня їдуть сюди у гості до Святого Миколая, який виїжджає до них на запряженому конем возі. Для Миколая спорудили окремий будиночок з ілюмінацією та фотозоною. Дітям тут проводять майстер-класи і частують їх в альтанках на свіжому повітрі. Час прийому у Миколая розписаний аж до Нового року, коли святкову естафету перейме Дід Мороз. Ялинку, до речі, тут прикрашають живу, ту, що росте поряд.
Світлана ФЕДАС.
