Цьогоріч 13 народних депутатів, включно з наставником рівненського студентства, професором Миколою Сорокою, підписали письмове звернення до Президента Януковича, з проханням присвоїти звання "Народний артист України" поетові, виконавцю та композитору Олегу Гаврилюку. Подібну нагороду супроводжує, як правило, формулювання: "За видатну творчу діяльність і створення високохудожніх творів". Чим підкупив депутатів цей загалом маловідомий митець?
Про Гаврилюка відомо небагато: 200 пісень, 1500 віршів. Найбільш відомі твори: "Стриптизерша", "Ключи от Рая", "Оголенная душа", "ПроХХХодимец", "Спасибо МВД", "Гимн пенитенциарной службы". Назви виглядають дещо підозріло. Щоб розвіяти сумніви, я вирішив ближче ознайомитись із творчістю цього артиста, і не пошкодував. Мене очікували неймовірні словесні "перли": "Вы руку мне засунули в штаны. Мычу Вам "нет", Но чувствуете Вы В своей руке конкретное желание…". Бажання кудись засунути руки просто переслідує поета: "Пускай простит меня за правду Бог, Но это наша жизнь на самом деле, Я руку Вам засунул между ног. В тот миг, когда вы этого хотели…". Що ж там нащупав наш автор, яке зробив відкриття? "Вы конечно не б… Просто очень похожи. Не хочу оскорблять. Но читаю по роже. Вашу б…ю суть, Вашу сучью натуру. Неприятно аж жуть, Почему же я сдуру Запустил в свою плоть Ваше острое жало, Разрешая колоть Свою душу кинжалом. Дал Вам задом вилять, Допуская быть может, Что вы вовсе не б…, Но уж очень похожи…". Подальше ознайомлення з поезією Гаврилюка (якого, до речі, протежує нардеп-акордеоніст Ян Табачник) привело до цілої колекції фалосів. "Не вините за резанный слог, Вызывающий сок возбуждения, Не ругайте за член между ног, Мне подаренный на день рождения". "Ты до нельзя все делаешь умело, Прошу тебя, возьми меня за…, Давай душе устроим праздник тела. Возьми ЕГО, не дай сойти с ума, Прошу пожалуйста, прояви участье..". Народний вислів "взяти за яйця", як правило, використовується у зовсім іншому контексті, що не врахував автор, і через це його еротична лірика набула комічного відтінку. З почуттям гумору, зрештою, як і зі смаком, нардепівський улюбленець, на жаль, не товаришує. Для порівняння: Пушкін теж часто використовував у своїх творах ненормативну лексику і писав еротичні тексти. Але поезії Пушкіна неймовірно легкі, світлі, забарвлені гумором. Інтимна поезія Гаврилюка, навпаки, — важка, похмура і, будемо відверті, позбавлена "Божої іскри". У Пушкіна любов — це світла пісня. У поета Гаврилюка любов — це слізна драма, виконана у стилі "русскій шансон". У наступному творі автор проникає у жіночі тіло і душу та організовує поетичний репортаж з їхніх потаємних глибин. "Так хочеться завыть, как воют суки, Желая кобелиного напора, Раздвинуть ноги, взять мужчину в руки И засадить до полного упора…". Цікаво, голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я Тетяна Бахтєєва, ознайомлюючись із творчістю кандидата у народні артисти, добралася до цього "засадить до упора" чи не помітила? Депутатка Таїсія Повалій теж залишила свій автограф на листі до Президента з проханням присудити поету та співаку Гаврилюку звання "народного". Відома діячка української культури не змогла не оцінити чарівну музику і глибокий зміст таких поетичних рядків: "Душа желает страстного огня, Так хочеться отдаться в твои руки, Иди скорей ко мне. Возьми меня. Возьми меня и разорви на части. В разлуке проведенные часы. Давай скорей устроим праздник счастья, Сними с меня. А я с тебя — трусы…". Нагадаю, перед нами не поет-пародист, а поет-лірик і навіть поет-громадянин. "Смотрю на политическую сцену, И очень многим крысам знаю цену. Таким себе бюджетным грызунам, Разъевшимся хвостатым пацанам. Хочу спросить сегодня у народа: Ну сколько можно выбирать уродов? Ну сколько можно позволять им красть? Зачем вы крысам в руки дали власть?". Очевидно, народні обранці Тігіпко, Олійник, Журавський, Тедєєв, Нестор Шуфрич, Вадим Колеснічєнко розчулилися, читаючи ці по-юнацьки емоційні рядки, і долучилися до гурту прохачів "за Гаврилюка". Творець Гаврилюк не тільки поет, але й співак, хоча він сам про себе скромно каже: "Я вважаю себе лише поетом, який іноді розповідає свої вірші під гітару". Нардеп Юрій Мірошниченко так відгукнувся про творчість співака Гаврилюка: "Ні для кого не секрет, що шансон — це музика для тих, хто шукає у піснях сенс, хто пізнав у житті злети і падіння, хто знаходить у них себе і свої переживання. Саме для цієї категорії людей пише свої пісні, не побоюсь цього слова, великий шансоньє Олег Гаврилюк". Народна артистка України Ніна Матвієнко чомусь не поділяє захвату пана Мірошниченка: "Таких блатних співаків, яким дають народних артистів, дедалі більшатиме. Який покровитель — такі й протеже". Зусилля нардепів виявилися продуктивними. 27 червня до елітарного клубу народних артистів України ввели нового члена…
