Чоловіки, які останніми роками за кордоном заробляли гроші, нині лікуються від затяжних форм туберкульозу. Більшість привезла хворобу з Росії. І тільки незначна частина хворих прийшла до лікарів.
Нині у Рівненському обласному протитуберкульозному диспансері — 20 заробітчан. П'ятеро привезли туберкульоз з Іспанії та Португалії, решта — з Москви та Санкт-Петербурга. Лікарям чоловіки зізналися, що вже давно їздять на заробітки, працювали тяжко, харчувалися погано і жили у жахливих умовах.
Ростислав Рожанський, головний лікар диспансеру: — Випадки запущені, важко лікувати. Чоловіки до останнього ходили з хворобою, поки не стало зовсім погано, тоді поїхали лікуватися на батьківщину. Бо ж якби звернулися за медичною допомогою за кордоном, з місць, де вони жили (а це переважно вагончики), могли б усіх виселити. Очевидно, що хворі встигли заразити й інших, хто з ними працював. І самі ж, мабуть, заразилися від когось із заробітчан. Торік на Рівненщині було 620 випадків захворювання на туберкульоз. Порівняно з тим, що було 10-11 років тому, коли в рік було 2,5-3 тис. захворювань, ситуація краща, але за останні півроку випадки почастішали. Усе через стрес, який переживають українці у зв'язку з економічною ситуацією і війною на сході. А стресовий фактор найбільше впливає на туберкульоз, бо ж чи не кожна людина після 35 років має туберкульозну паличку, а тому може захворіти. Зазначу, що до нас на лікування не потрапляли військовослужбовці, які були призвані на службу у зоні АТО. Проте були два добровольці з Івано-Франківщини. Вони були хворі ще до того, як потрапили на фронт. Незрозуміло, як їх пропустили. Сьогодні на стаціонарі у нас лікується 205 хворих. Серед них, до речі, жодного безпритульного. Варто відзначити, що кількість захворювань на туберкульоз не збільшується за рахунок цієї категорії населення, безхатченки останніми роками за здоров'я дбають більше, ніж хто інший. Самі до нас приходять на обстеження, аби перевіритися, чи, бува, не захворіли. Протитуберкульозний диспансер, до слова, — єдиний медичний заклад області, який має повноцінне харчування. На 90-95 грн. вдень харчують одного хворого, тоді як інші лікарні виділяють 7,15 грн. В диспансері пояснюють, що на харчах не економлять, бо це важлива складова лікування хворих на туберкульоз, тож дають м'ясо, рибу, молочні продукти і обов'язково фрукти. Натомість економлять на іншому — хороших ремонтах, меблях та килимках, які у протитуберкульозних закладах заборонені. Найкращий ремонт, кажуть, — побілити вапном двічі на рік, бо воно єдине знищує палички туберкульозу.