У той вечір в оселю пенсіонерів хтось постукав, а коли Надія не відчинила, непроханий гість вибив відразу дві шибки — одну у веранді, іншу — в кімнаті. Він згодом, щоправда, скаже, що Надія сама впустила його в помешкання, ще й, мовляв, за стіл посадила горілку разом із своїм чоловіком пити. А сусід Олександр Корженевський, який з родиною мешкає в іншій половині цього ж будинку, тим часом дивився телевізор і не чув, що коїлося у стареньких.
Наступного дня, 21 лютого, мешканці вулиці Київської у Корці побачили біля подвір’я своїх сусідів міліцейські машини та почули страшну звістку — 61-річного Василя та його 66-річну дружину Надію хтось зарізав. Люди тепер навіть вдень бояться відчиняти двері чужинцям, яких бачать на своїй вулиці. — Ми ще й сина у той вечір чекали, двері нашого будинку були незамкнені, вбивця міг і до нас зайти без будь-яких перешкод, — розповість згодом Олександр, пригадуючи події того вечора. Подружжя знайшла мертвими в їхній оселі соціальний працівник, яка прийшла допомогти в обідню пору по господарству. В оселю до стареньких довелося викликати слідчо-оперативну групу. Підполковник Василь Кральковський, як кажуть, «потрапив з корабля на бал». Він лише шостий день, як очолив міліцію Корецького району. Отримавши повідомлення про жахливу смерть подружжя, доклав усіх зусиль, щоб злочин було розкрито. Молодий чоловік, якого вже затримали за підозрою у вбивстві, розповів під час відтворення, як і за що вбив подружжя, отож міліція переконана, що кореччани можуть спокійно спати та не боятись, що і в їхні домівки прийде убивця. Іншої думки про це прокурор району Володимир Дяк, який заявив журналістам, що вважає цей злочин... нерозкритим. — За фактом навмисного вбивства порушено кримінальну справу, все решта — таємниця слідства, — каже п. Дяк. Він обіцяє, що коли завершиться розслідування, про все розповість мешканцям Корця, які тим часом і без «прокурорського» благословення обговорюють подробиці загибелі подружжя — чутки ходять одна страшніша за іншу. Перехожі, з якими нам довелося спілкуватись, виявилися значно балакучішими за прокурора. Вони розповідають, що стареньких зарізали за гроші, бо вони отримували чималу пенсію, яку складали у скляну банку чи то на «чорний день», чи то собі на похорон. Молодий чоловік, якого підозрюють у скоєнні подвійного вбивства, родом з села, розташованого поблизу міста. Молодик, мовляв, неодноразово бував у домівці подружжя, і ночував колись у них, і дрова рубав, і присадибну ділянку копав. Кореспонденту «РВ» вдалося розшукати його маму, яка була у той день вдома — наодинці із своїм горем. Мати підозрюваного Івана розповіла, що він виріс у родині, де було шестеро дітей. В поле зору міліції потрапив у школі за те, що якось побився із хлопцями. Покарання суд дав неповнолітньому за хуліганство, щоправда, умовне. Потім юнак втратив батька. Відтоді дітей Ольга Федорівна ростила сама. І хоча всіх дітей любила однаково, бо каже, що якого пальця на руці не вріж, однаково боляче, проте Івана із трьох синів вона шкодувала чи не найбільше. Особисте життя у сина не склалось. З першою дружиною розлучився, знайшов іншу в Корці, але і з цею щастя не мав. — Моя невістка займалась самогоноварінням, це через неї син у міліцію кілька разів потрапляв, — з гіркотою згадує пані Ольга. Іван їздив по заробітках, намагаючись заробити грошей на прожиття. Повернувся жити до мами. Не сидів склавши рук, комусь дров нарубає, комусь города допоможе скопати. Хто грошима розраховувався, а були й такі, що горілкою платили. У березні цього року 32-річний Іван знову зібрався їхати на заробітки. — Коли я прокинулась, син був вдома, — розповідає мати. — Іван виглядав спокійним. Наступного ранку зібрався у Корець, сказав, що йде лікувати зуба. Повернувся десь близько дванадцятої. Пізніше поїхав у Новоград-Волинський на базар, купив там магнітофон, одяг, а повернувшись, віддав мені 550 гривень. Я запитала, звідки у нього такі гроші взялися. Іван відповів, що взяв у борг у товариша, а поверне гроші, коли приїде із заробітків. Жінка вже кілька днів поспіль нічого не їсть і тільки плаче. Вона відмовляється вірити в те, що її син позбавив життя двох людей. — Він не міг цього зробити! Бо й навіть курку зарубати не спроможний, а не те що людину вбити! Можливо, взяв на себе злочин, який вчинила якась банда?! — у розпачі запитує пані Ольга. Мати вже бачилась з Іваном, проте він їй нічого не сказав, промовчав. І це мовчання є зараз страшним тягарем, який відбирає у жінки останню надію на те, що її син невинний.
