Директор хоче перетворити медичний коледж в академію. Рівненський медичний коледж на наступній сесії облради планують перетворити у медичну академію, де дипломи магістрів видаватимуть медсестрам. Навіщо їм магістерський ступінь? Та по суті — ні для чого. Випускники коледжу, які планують займатися у майбутньому науковою діяльністю (а саме для цього у світі і навчаються на магістратурі), можуть без проблем довчитися у будь-якому медуніверситеті країни, що і з радістю роблять вже багато років. Зміна статусу потрібна директору коледжу Ростиславу Сабадишину. Бо хоч у нього зарплата вища, аніж в усіх керівників медичних університетів країни, посади ректора у нього ще нема.
Рівненський медичний коледж має навіть більші розцінки на навчання, аніж рівненські виші. Так, рік навчання у коледжі на сьогодні — 15-21 тис. грн, залежно від спеціальності. Державне, як свідчить торішня кримінальна справа, також «платне». Нагадаємо, що під час вступної кампанії 2017-го затримали на хабарі викладачку медколеджу Інну Борисюк, яка вимагала по дві тисячі доларів від вступників. Викладачка, як йдеться у вироці суду, визнала свою вину, тож їй присудили 25,5 тис. грн штрафу та заборонили три роки викладати у вишах.
Окрім того, всі активно обговорюють побори у медколеджі під час навчання. Мовляв, студенти платять чи не за всі сесії, а випускники програють у знаннях тим, хто навчається в інших медзакладах області, яких, між іншим, аж три: ще є коледжі у Дубні та Рокитному.
Про реорганізацію Рівненського медичного коледжу директор закладу Ростислав Сабадишин активно говорить уже два роки. Проте ще торік він просив обласну раду, яка є власницею коледжу, про перетворення його на інститут. Чому у проекті рішення, яке зареєстроване на сайті облради, з’явилася «Рівненська медична академія» у пояснювальній записці аргументують так:
«Академія зможе претендувати на проведення ліцензування відповідних медичних спеціальностей на магістерському та вищих рівнях вищої освіти. У короткотерміновій перспективі, у разі зміни типу закладу, планується провести ліцензування на магістерському рівні за спеціальностями «Медсестинство» та «Фізична терапія та ерготерапія». Це значно зменшить відтік обдарованої молоді за межі області, дасть змогу готувати бакалаврів, магістрів, а в перспективі — науковців для Рівненщини, інших областей, іноземних держав».
Перетворення закладу, зазначено у проекті рішення, не потребує додаткових матеріальних і фінансових витрат. Проте аби відповідати статусу академії, коледж повинен знайти додаткові площі. Окрім того, долучити додаткову кількість професорів, а це — більші витрати на заробітні плати. Втім, як запевняв свого часу п.Сабадишин депутатів, заклад планує заробляти на себе, зокрема навчаючи іноземців. Окрім того, Міносвіти хоче перевести ЗВО на самоокупність. А судячи із рівня зарплати директора Рівненського медколеджу, справи там доволі непогані. Так, торік пан Сабадишин заробив на посаді понад 819 тис. грн. Навіть у ректора Запорізького медуніверситету, який отримує більше за колег-ректорів, зарплата була на сто тисяч гривень меншою. А інші директори медколеджів в країні не отримали більше 400 тис. грн.
Зв’язатися з Ростиславом Сабадишином нам так і не вдалося. Депутати облради ще не визначилися, підтримуватимуть його ідею чи ні, окрім того, мають заслухати звіт директора за всі 20 років його діяльності на посаді. Втім, виступає за створення академії і за об’єднання з нею усіх медколеджів Рівненщини обласне управління охорони здоров’я.
.JPG)
Юрій Осіпчук, начальник обласного управління охорони здоров’я:
— Із 2019 року країна перейде на іншу систему освіти і «молодших спеціалістів» уже не буде, будуть лише «бакалаври» та «магістри», тому створення академії — правильне рішення. Багато областей це вже зробили, ми і так довго готувалися. Розуміння й усне погодження МОЗ ми отримали ще десь півтора року тому. Міністерство освіти також погодить, проблем у нас не буде.
За планами Міносвіти, жоден навчальний заклад не матиме фінансування з держбюджету, буде лише державне замовлення на певну кількість спеціалістів. Тобто у більшості навчання буде платним. Наш медколедж має потужну медичну базу і хотілося б, щоб ми могли перетягнути на себе трохи ковдри ринку освітніх медичних послуг, залучивши студентів з сусідніх областей.
Коледжі у райцентрах стануть сателітами академії. Об’єднати буде непросто, але така задумка є. Можливо, вони залишаться окремими комунальними закладами, але працюватимуть під егідою академії. Рівненський коледж має достатню кількість професорського складу, щоб стати академією. Є невирішені питання з площами. Можливо, передамо коледжу обласну медичну бібліотеку та виділимо приміщення у лікарнях під навчальні бази.
Після створення академії буде оголошено конкурс на посаду керівника і з переможцем буде укладено контракт. Хто очолить, вирішуватимуть депутати. Поки не маю свого бачення щодо кандидатури.
Владислав Сухляк, депутат обласної ради:
— Зареєстрував проект рішення про звіт директора медколеджу, бо хотів би з колегами почути, що було зроблено у коледжі та що планують робити. Хай би п.Сабадишин відповів, чи може гордитися випускниками, чи немає корупційної складової у закладі, про свою заробітну плату — на запитання, які активно обговорюють останнім часом. Проте, наскільки мені відомо, у депутатського корпусу до директора претензій немає, всіх він влаштовує, тож, думаю, він і залишиться керувати академією, якщо її буде створено.
Як на мене, Дубенський медколедж на голову вищий за рівненський. Випускники дубенського і рівненського медколеджів — як небо і земля. Дубно випускає медсестер, яким одразу можна дозволяти ставити крапельниці хворим. А підкупи у рівненському коледжі, про які недавно було журналістське розслідування, мабуть, таки впливають на фаховість медсестер.
Поки не знаю, чи голосуватиму за перетворенням коледжу в академію. Дивитимемося, які видатки на її утримання будуть. Та й магістерський рівень для медсестер не потрібний, як на мене. А на мій запит обласне управління охорони здоров’я відповіло, що з 1000 випускників медичних коледжів Рівненщини ми можемо працевлаштувати 54 особи. Виходить, що ми штампуємо кадри на Європу, приватні кабінети. А державного замовлення — половина у коледжах, це, не мало не багато, близько 70 млн грн на утримання щороку.
Алла САДОВНИК.
