13.07.2017 13:39 Адміністратор
6240
0
Населення у нас, як відомо, бідне, далі нікуди. Ще бідніші у нас лікарі, не кажучи вже про медсестер. Як наслідок, «бідні» батьки «бідних» абітурієнтів несуть чималі хабарі аби їхні діти змогли вивчитися на «бідних» медсестер. А винна в усьому… поліція. Саме про це стверджують упіймані на хабарі та їхні керівники.
Дві тисячі доларів — стільки беруть за вступ у рівненський медколедж з дівчат, що мріють після чотирьох років навчання стати дипломованими медсестрами з зарплатою 200 доларів у місяць. Навіть директор коледжу відкрито розповідає про побори з абітурієнтів (читайте нижче). Але щойно батьки вирішують не платити, а поскаржитися куди треба, список хабарників поповнює черговий спеціаліст-посередник, як-от Інна Борисюк, яку минулого тижня затримали у неї ж вдома з чотирма тисячами маркованих доларів. Кому ті долари вона мала потім передати, аби дівчата з посередніми балами атестату могли вступити на «державне», можемо тільки здогадуватися. Або запитати у сусіда, чий син чи донька хоче стати студентом. Той точно знатиме, на відміну від нашої поліції і прокуратури.
З обшуком до Інни Борисюк у її квартиру прийшли працівники управління боротьби з економічними злочинами позаминулої середи, 5 липня. За розповіддю правоохоронців, на викладачку відділення «Сестринської справи» Інну Борисюк скаргу написали батьки двох подруг-випускниць 9-го класу. Причому скаржитись пішли одразу у військову прокуратуру у вівторок ввечері, за кілька годин до затримання. Розповіли, що у медколеджі, коли доньки подавали документи на вступ, їм одразу сказали про великий конкурс. Якщо хочуть на «бюджет» — мають заплатити дві тисячі доларів.
Обидві дівчини, за розповіддю правоохоронців, спершу хотіли поступати на «Лікувальну справу», проте одній з них відмовили, бо мала занизькі бали атестату, і порекомендували подавати документи на «Сестринську справу». Інна Борисюк начебто не просто домовлялася, а вимагала гроші у батьків, постійно їм телефонуючи.
Передавали чотири тисячі доларів (по дві тисячі з кожної вступниці) вдома у викладачки. Правоохоронці розповідають, що додому запрошують лише професійні «хабарники». Мовляв, знають, що тоді правоохоронцям важче відстежити кінцевого отримувача хабара. Додають, що не чекали, кому з приймальної комісії викладачка понесе марковані долари, аби викрити всю схему, бо начебто боялися, що вона… поміняє їх в обміннику.
У квартирі п.Борисюк обшук не проводили, забрали лише ті купюри, які принесли до її квартири як хабар. За два дні після обшуку Рівненський міський суд обрав жінці міру запобіжного заходжу — домашній арешт. Слідство проводить військова прокуратура.
Гроші — «за успіх на екзамені»
Документи від дев'ятикласників у рівненському медколдежі приймали з 1 липня і закінчать цієї п'ятниці. До 22 липня триватимуть іспити та співбесіди. Щодо випускників 11 класів, то вони вступатимуть до коледжу за результатами ЗНО, які оприлюднені на загальнодоступному сайті «Вступ.Інфо», і документи розпочали здавати тільки вчора, 12 липня. Якщо рейтингові списки тих, хто вступає на основі сертифікатів ЗНО, ще можна проконтролювати, то успішність дев'ятикласників — суто у руках працівників коледжів. Власне, звідси — і чутки, і факти, що за вступ батьки «домовляються». Щоправда, у поліції стверджують, що цього року від вступників була лише одна скарга — на медичний коледж. А за останні п'ять років на Рівненщині викладачів вишів затримували з хабарами тільки тричі. Окрім останнього випадку, у 2013 році під час вступної кампанії — представника костопільсокого медучилища, а також кілька років тому під час сесії — викладача РДГУ.
Навчання у рівненському медколеджі, до речі, дорожче, аніж у місцевих університетах. Рік на медичну сестру коштує від 16100 грн., на фармацевта — від 18100 грн., на лаборанта — від 15000 грн. Для порівняння, навчання на найдорожчому факультеті Острозької академії — менше 15000 грн.
За чотири роки навчання 9-класниці, з яких начебто вимагали гроші за вступ, заплатили б на платній формі навчання 65000 грн., що за нинішнім курсом — 2500 доларів. Щодо стипендії, на яку зазвичай розраховують, платячи за вступ, то після торішніх змін її отримують приблизно лише 40 відсотків бюджетників — ті, у кого найвищі оцінки. Тож, доведеться або вчитися, або знову «домовлятися» за оцінки.
Директор Рівненського державного базового медичного коледжу Ростислав Сабадишин, який також є головою приймальної комісії, переконує, що його працівницю підставили і, що діти вступають до медколеджу тільки за знаннями. Нарікає навіть, що на деякі спеціальності торік був недобір на державні місця:
— То була стовідсоткова провокація. Я знаю, хто і на що в нашій країні здатний. Головний лікар діагностичного центру (Роман Шустик — ред.) казав, що будемо створювати юридичну структуру і наймемо адвоката, щоб був захист від поліції. Бо вже сил немає — повертається те, що було раніше. Злочинці — педагоги, лікарі. З такими зарплатами братиме будь-хто. Нащо моїх людей провокувати? Може, викладачка і говорила з кимось, і домовлялася за вступ, я не знаю. У будь-якої людини за такої пропозиції спрацює гонор: «Мовляв, я це можу». Але система вступів вже настільки продумана, що вирішити щось практично неможливо. Диктанти для 9-класників всі кодовані — викладач не знає, чий текст перевіряє, коди знаю лише я. Екзаменатори — з різних вишів. На період вступу я розпустив всіх викладачів, працює лише приймальна комісія. Потім будуть лише екзаменатори. Наші викладачі добре знають законодавство і знають, яку межу не можна переступати. А ті, хто давав гроші, — «штатні» у поліції, їх спеціально підбирають. У нас в країні методика така — галочку поставити, що борються зі злочинністю. Обирають слабку жертву — вчителів, педагогів. Я знаю викладачку, яку затримали. Вона дуже добра людина, хороший професіонал, і старанно викладає. Вона провела два курси з масажу, на які записувалися 50-80 людей, заробила для коледжу певні кошти. Таких людей і вишукують. Через заздрість українську.
Багато людей приходить в сльозах до мене і каже: «Віддайте мені гроші. Я такому-то дала, а він казав, що дав вам». Одні тричі до мене приходили, плакали і казали, що дали гроші якомусь міліціонеру. Мені також пропонували — удвічі більше. Я питав: «Що ви робите? Ми всіх на платне навчання забираємо». Це все розплата за престиж. Окрім того, є в коледжі люди, які нічого не роблять і доносять на тих, хто щось робить, нацьковують поліцію. А батьки добре знають, що до нас без проблем і без будь-яких грошей вступають.
Коли введуть ЗНО і для 9-класників, більше не буде жодних чуток про плату за навчання. Де є людина, там є проблеми. Я намагаюся робити так, щоб було якомога менше зловживань. Фактично всі, хто хоче навчатися на бюджетній формі, вступають. Торік, наприклад, на одному факультеті лише двоє залишилися «під рискою», на лабораторну діагностику взагалі був недобір навіть на безоплатну форму навчання. А на контракт ми беремо всіх охочих. Моя совість чиста.
Щодо цін на навчання, то вони обґрунтовані відповідно до законодавства. Якби встановили нижчі розцінки, мали би проблеми з фінансовими перевірками.
Статки директора
Хабар — не перший скандал, який розгорівся цього року навколо рівненського медколеджу. Весною доньці учасника АТО відмовили у передбаченій державою стипендії, що викликало обурення активістів. У коледжі пояснювали, що дівчина не принесла потрібної довідки, проте під час обговорення заговорили про статки Ростислава Сабадишина, який очолює медколедж вже 19 років. У нього та дружини Оксани — чотири земельні ділянки у Рівному, 15 соток та будинок на 132 «квадрати» у селі Микуличин, що біля Яремчого на Івано-Франківщині, дві земельні ділянки та батьківська хата у селі на Хмельниччині, квартира у Тернополі, два недобудовані будинки у Рівному та ще один у Микуличині. Їздить директор коледжу на «Toyota Avalon», 2008 року випуску, а його дружина торік стала власницею «Mercedes-Benz Glk 220 Cdi 4 Matic», 2015 року випуску і вартістю 761000 грн. Пан Сабадишин у декларації вказав, що є співзасновником ТзОВ «Аква», має запатентовані авторські права на художні та наукові твори, 593800 тис. грн. директорської зарплати на рік та невеликі проценти від банківських вкладів. Дружина Оксана працює у «чорнобильській лікарні».
Про свої статки пан Сабадишин говорить так:
— Земля залишилася від батьків, будинок на Хмельниччині — теж. Багато нам з дружиною помогла її родина, моя теща у Штатах жила. Колись напишу книжку про все — буде ліпшою «Хресного батька». Розкажу, як бізнесом займався з братом. Я ж приїхав на Рівненщину, маючи дороге авто і будинок.
Алла САДОВНИК.