Відеокліп для музиканта — життєва необхідність. Але для київських реалій іноді це занадто дорога необхідність, оскільки ціну на послуги диктує шоу-бізнес. Тому іншим, не форматним музикантам, доводиться шукати інші варіанти просування власної творчості.
Наприклад, знімати відео десь у інших містах. Як це зробив столичний піаніст Роман Коляда, якому перше у його творчій біографії професійне відео відзняли у Рівному. Таку ідею музиканту підкинули активісти джаз-клубу "Джем", які в листопаді запросили Коляду на сольний концерт у залі камерної та органної музики. У зв'язку з акціями протесту реліз відеороботи "Незнайомка з хризантемами" відкладали, але вже нині вона доступна для перегляду в Інтернеті, а автор музики домовляється з телеканалами про трансляцію. Відео з Колядою було відзняте протягом одного листопадового дня у Рівному. Іншу частину відео за участю артистки Рівненського музично-драматичного театру Наталії Маткової знімали пізніше. Хореографічний етюд героїні кліпу ставив головний хореограф театру Олексій Яриш. Саме у театрі, а також у рівненському Палаці дітей та молоді, відбувалися зйомки. Процесом керував найдосвідченіший місцевий кліпмейкер Дмитро Максимчук (рівненська продакшн-студія "Vidima Studio Max"), на рахунку якого вже є співпраця із "Ot Vinta", "ТІК", "Farinhate", Сашком Невже та іншими місцевими артистами. Ідея відзняти відео належала активістам рівненського джаз-клубу. Вони кажуть, що були здивовані тим, що у майстерного піаніста та автора романтичних інструментальних композицій немає жодної професійної відеороботи, яка б могла популяризувати його музику. Тому вирішили зробити подарунок музиканту, якому ця робота нічого не коштувала. — Я вже встиг записати три альбоми, проте так і не зміг відзняти відео бодай на одну композицію, — розповідає Роман Коляда. — У Києві це доволі недешева справа, а у мене продюсерів немає. Роман Коляда — один з найкращих українських композиторів-неокласиків, який створює ліричну фортепіанну музику. Його "фішкою" є імпровізаційна манера гри, оскільки жодну свою композицію у нотному зошиті він не записує, а грає з пам'яті. Тому часто кожен його твір на різних виступах може бути не схожий сам на себе.