На сміттєполігоні у Бармаках майже не залишилось вільного місця. При запроектованій потужності 5,5 млн. тонн рівненське звалище заповнене уже на 95,8%. За оцінкою комунальників, ще років 3-5 — і не буде куди везти сміття з Рівного.
Микола Горбачук, директор «Укреко-Індастрі»:
— Переробкою нині не займаємося з декількох причин. По-перше, в країні досі не розроблено тариф для сміттєпереробних заводів. По-друге, калорійність хорошого альтернативного палива має бути 12 МДж?/?кг, це як у сухої деревини дуба. Для переробки на флафф — паливо для обертових печей цементного заводу — підходить тільки свіже сміття. Те, що полежало дві-три доби, уже не годиться, бо починає гнити. При цьому допустима вологість має складати 20%, а у нас було і всі 40%. Везеш таке паливо на завод, а там обурюються. Позаторік ми навіть експеримент задумали зробити: купувати сухе сміття за кордоном (поліетилен та проліпропілен) і домішувати його до нашого, щоб зробити більш якісне паливо. Однак нічого з цієї ідеї не вийшло, бо митникам вона не сподобалася…
Окрема проблема — це будівельне сміття, яке рівняни часто викидають разом з іншими відходами — немає нічого гіршого, ніж облицювальна плитка, бо її уламки псують обладнання. От італійська лінія на здолбунівському заводі пропрацювала з півроку і вийшла з ладу… До того ж, здолбунівський завод зацікавлений у поставках щонайменше 100 тонн якісного палива на добу, а ми такої потужності з нашого сміття дати не можемо. Були навіть розмови з львівським головою Андрієм Садовим, він готовий платити нам договірну ціну за переробку, але тоді, коли будемо приймати в Рівне не 20 тонн, а по 400 тонн в місяць! Але це не вигідно, бо львівське сміття не краще за рівненське, і на паливо там згодиться максимум 35%, а решта гнитиме на полігоні.
Щоб працювати повноцінно і приймати на переробку сміття з інших міст, потрібно модернізувати завод, збудувати ще один цех. Разом з обладнанням це коштуватиме 13-14 млн. євро.
Ростислав Кралюк, директор КАТП-1728, яке опікується рівненським звалищем:
— Полігон експлуатується з 1959-го. Кожного дня на полігоні вивантажують 1200-1300 кубометрів сміття. У рік це виходить до 70 тисяч тонн непотребу. Щоб продовжити термін роботи звалища, постійно проводимо ущільнення, пересипання грунтом, трамбування відходів. Влітку ми періодично стикаємося з проблемою загоряння. Контролювати пожежу у глибині завалів, де висота сміття сягає 20 метрів, практично неможливо. Складність ще й у тому, що в нас немає центрального водогону, за допомогою якого можна було б гасити пожежі на звалищі — вартість його будівництва: майже 4,5 млн. гривень. Видобування біогазу, яке допомогло б знизити ризик пожеж, ще тільки має розпочатися.
Так що ми не можемо приймати ще й львівське сміття, як би цього не вимагали громадські активісти. Бо ще трохи — і нам самим доведеться шукати місце.
