«Обкарнали!» — часто кричать рівняни, побачивши на вулицях обрізані дерева. Особливо, якщо від деяких насаджень залишились куці стовбури з кількома гілками. Та виявляється, іноді комунальники тут ні до чого, а саме обрізування є плановим і не шкодить дереву.
Минулої суботи старі дерева зрізали на вулиці 16 Липня у Рівному
Цими днями міський трест зеленого господарства завершує формувальне обрізування гілок, яке проводить кожної весни — доки бруньки не розпустилися. Загалом у переліку є майже тисяча дерев на 15 вулицях: Відінській, Макарова, 16 Липня, Князя Острозького, Корольова, Петлюри, Котляревського, 6-й Гвардійській, Сагайдачного, Хвильового, Полуботка, Квітки-Основ'яненка, Білякова, Млинівській та на бульварі Хмельницького.
Ірина Савчук, керівник тресту зеленого господарства:
— Претензії рівнян зрозумілі. Але справа у тому, що окрім нас, обрізуванням дерев займаються ще кілька організацій, в тому числі міськШЕУ, міськсвітло, «Рівнеобленерго», приватні підприємства на своїй території. На жаль, вони далеко не завжди проводять цю процедуру правильно. Як торік це було на вул. Приходька, а ще — на Грушевського та Тихій. Ми розуміємо, що в електриків жорсткі нормативи щодо безпеки ліній, але було б добре, якби в подальшому вони все ж радилися з нами і не калічили дерева. Бо після такого невчасного і невмілого формування дерева проживуть максимум ще три роки і підуть «під знос»...
Загалом є три види обрізування: формувальне, санітарне та омолоджувальне. Останнє ми проводимо не часто, а от формуванню цьогоріч підлягає понад тисяча дерев. Кандидатами на санітарне обрізування (щоб позбавитися сухих гілляк) є 3700 дерев, але нам з міського бюджету виділили кошти тільки на 2600. Деякі породи ростуть швидше за інші. Тому, наприклад, липу можна обрізувати раз на 2-3 роки, вербу — хоч щороку.
Є також у Рівному понад 200 дерев, які протягом цього року необхідно зрізати — вони є хворими, аварійними або висохлими. Переважно це верби, тополі та плодові дерева. На кожне таке управління ЖКГ видає ордер на основі рішення кваліфікаційної комісії, що виїжджає і на місці вивчає ступінь ураження дерева гниллю, шкідниками, грибком чи різними хворобами. До слова, чимало рівненських каштанів можна врятувати від нашестя молі. У Чернігові вже придумали, що можна напустити на шкідника його біологічного ворога, який поїдає личинки молі. Але процедура ця не з дешевих, ще 2013-го обробка одного дерева коштувала 600-700 гривень. Одеса уже теж спробувала цей метод. Якби й у Рівному наважилися провести такий експеримент, було б добре. Але чи знайдуться у нашому бюджеті на це кошти?
Загалом зелені насадження у місті старіють — таких є понад 70%. Проблема й у тому, що нові житлові масиви у нас закладають, але нових парків чи скверів зовсім не проектують. Якщо за нормою на одного мешканця має припадати не менше 7-9 кв. м зелених насаджень, то у Рівному цей показник становить всього 1,6 кв. м. Тому ми не стільки садимо, скільки підсаджуємо нові дерева на місце старих — каштани замість каштанів, липи замість лип і т.д. Також підсаджуємо тую, ялівець, горобину, дубок, катальпу.
Взагалі, засадити місто екзотичними для наших широт породами не так просто, бо максимальна сума, яку ми маємо право витратити на купівлю одного дерева, становить 700 гривень, а деякі саджанці важко дістати. А найкраще було б насадити у Рівному в'язів — це дерево з широким листям добре переносить загазованість, поглинає токсини і очищає повітря. От тільки хотілося б, щоб рівненські депутати виділяли на озеленення міста більше коштів, а не лише передавали землю під нові будівництва.
