Питання церковних грошей завжди вважалося «святою справою», якою не слід цікавитись стороннім. Тож навколо коштів, якими оперують церковнослужителі, існувало чимало спекуляцій. Одні вважали, що церкви та монастирі ледь животіють, як, власне, і належить тим, хто присвятив себе святій справі, інші, навпаки, підозрювали, що через храми та монастирі проходять шалені гроші, які ніким не контролюються, оскільки відповідно до чинного законодавства вони є неприбутковими організаціями, що існують на пожертви прихожан. Суми коштів, про які церковники щороку подають звіти у податкову, інколи викликають підозру: скільки саме пожертвували прихожани — невідомо. Точніше, відомо, але лише самим збирачам пожертв. Пропонуємо читачам самим вирішувати, чи всі свої статки декларують церковнослужителі, ознайомившись із деклараціями храмів та монастирів і коментарями церковних очільників.
Найбільшим монастирським комплексом нашої області є Свято-Миколаївський жіночий монастир у селі Городок Рівненського району. Окрім самого монастиря, до нього належить Свято-Георгіївське подвір’я на вулиці Соборній у Рівному, а також Скит Святої Анни в селі Онишківці, що в Дубенського районі із його «цілющим джерелом», жіночий монастир у селищі Млинів Дубенського району та Свято-Олександро-Невський ставропігійний жіночий монастир у селі Городно Волинської області.
Відповідно до податкової звітності, монастирський комплекс задекларував минулого року 2 мільйони 508 тисяч гривень. Корецький Свято-Троїцький жіночий монастир подав річний звіт про 5 мільйонів 474 тисячі гривень. Покровський собор у Рівному задекларував 3 мільйони 934 тисячі доходу, а Свято-Воскресенський — 2 мільйони 508 тисяч гривень. На їхньому тлі Свято-Георгіївський чоловічий монастир на Козацьких Могилах виглядає відвертим жебраком, задекларувавши лише 15 тисяч гривень. Поясненням може бути те, що народ до цього місця збирається лише один раз на рік, у день річниці битви під Берестечком.
Віктор Земляний, секретар Рівненської єпархії УПЦ (МП):
— Якщо говорити про ці суми, які вказані у звітності, то це не прибуток. Це загальні обігові кошти релігійної установи. Наприклад, до Городка відноситься цілий комплекс монастирів. Разом у п’яти монастирях проживає 150 осіб. Під час опалювального сезону в місяць вони сплачують від 200 тисяч гривень комунальних платежів. Разом із тим, при монастирі у Городку діє регентське училище. Тому 3 мільйони гривень доходу для такої сукупності приміщень — це невеликі кошти. Особливо, якщо порахувати, скільки у нас зараз коштує електроенергія та інші комунальні послуги. Я скажу вам, що цих коштів навіть, буває, не вистачає. У такому разі монахам допомагають різні бізнесмени та політики, які є нашими прихожанами. Хоч зараз не модно афішувати якусь приналежність саме до нашої конфесії, бо ми перебуваємо у гонінні. Однак повірте, що є достатньо прихожан, які не відмовляться допомогти у потребі монахам.
Щодо того, звідки церква бере кошти. По-перше, є благодійні пожертви. Будь-яка людина може пожертвувати якусь суму та допомогти для обителі. Але багато монастирів мають й інші джерела доходів. Адже бути монахом — це достатньо складний і духовний, і фізичний труд. По-друге, при монастирях є земельні наділи, де монахи садять багато овочів. Вирощену городину забирають та реалізовують підприємці. По-третє, при монастирі у Городку діє швейний відділ. Послушниці монастиря шиють для священників ризи, підризники та інші речі. Також там діє майстерня, де виготовляють ікони.
Разом із тим, не всі кошти церква використовує на свій побут. Робиться й багато хороших речей, про які не прийнято афішувати. Адже добрі діла мають робитися тихо. Написано, що потрібно робити так добро, щоб права рука не знала, що робить ліва. Можу навести приклад, що у Рівному подвір’я Городоцького монастиря майже кожного дня організовує обіди для безпритульних.
Василь Рудніцький, речник Рівненської єпархії ПЦУ:
— Щодо цієї податкової звітності, то у цифрах краще орієнтуються наші бухгалтери. Тут я можу говорити лише про те, що знаю. Я звершую богослужіння у Свято-Воскресенському кафедральному соборі. У нас офіційно оформлені п’ять священників та два диякони, які правлять служби. Також у нас офіційно оформлені регенти хорів. Разом із тим, собор несе великі витрати за комунальні послуги. Це доволі вагомі суми.
