120 вихованців квасилівської секції боротьби самбо, дзюдо та бойового самбо виселяють на вулицю. Колишню котельню, яку ще у 90-их роках батьки учнів переобладнали під зал для тренувань, власники забирають, бо за приміщення роками ніхто не платив. Квасилівський профліцей, якому належить котельня, оцінив оренду старої будівлі у п'ять тисяч гривень на місяць. Батьки учнів просять, щоб районна рада відібрала у ліцею котельню.
Минулого тижня у Квасилові відбулися перші слухання з цього питання. Чимало вихованців тутешньої секції здобувають перемоги навіть на міжнародному рівні. Окрім того, один із тренерів — Микола Коба — чотириразовий чемпіон світу з самбо. А нещодавно дирекція ліцею повідомила тренерам, що вони мають звільнити приміщення до 1 квітня. — Нам, батькам і вихованцям, соромно за умови, в яких тренуються діти. Виїжджаючи на спортивні змагання національного та міжнародного рівня, ми заздримо умовам, в яких тренуються інші спортсмени, - зазначають батьки у зверненні до депутатів обласної та районної рад. Вони не сподіваються, що в бюджеті знайдуть гроші для будівництва сучасного спортзалу у Квасилові, тому просять, аби принаймні колишню котельню передали на баланс районної ради. Тоді їм не доведеться платити за оренду і можна буде очікувати коштів за профільними районними програмами на ремонт приміщення та закупівлю обладнання. Дмитро Крет, голова Квасилівської селищної ради: — Районні та обласні депутати, які приїздили до Квасилова, обіцяли допомогти батькам. Це буде друга спроба передати приміщення котельні на баланс районної ради. Попереднього разу не вийшло, адже Міносвіти видало наказ про заборону передачі будівель із державної у комунальну власність територіальних громад. Депутати обіцяли, що будуть звертатися знову, аби лише приміщення залишилося за спортсекцією. Ту котельню віддали колись під чесне слово, ніхто не платив ніякої оренди. Проте в профліцеї змінилося керівництво, і новий директор каже, що не хоче мати проблем із контролюючими органами. Адже будівлю нібито здають в оренду, але ні відповідного договору, ні плати немає. До того ж, кажуть, на її утримання потрібно 100 тисяч гривень на рік. Бухгалтери ліцею порахували, що орендна плата має становити п'ять тисяч гривень на місяць, а це 22 гривні за квадратний метр. З огляду на те, що в секції заняття безкоштовні, ця сума — просто величезна. Та й велика частина дітей, які відвідують заняття — сироти, напівсироти або з неблагополучних сімей, тому встановлювати плату за відвідування не хотілося б. До слова, самі тренери отримують зарплату від спортивного товариства "Колос" та підліткового клубу. Я домовився з директором ліцею, що заняття наших самбістів та дзюдоїстів триватимуть. Ліцей направив лист "Колосу", у чиєму підпорядкуванні перебуває секція, щоб той платив за оренду. Директор застеріг, що у разі відмови фізкультурно-спортивного товариства ліцей позиватиметься до суду. Проте судова тяганина може тривати роками, тим часом учні й далі займатимуться, а районна рада, можливо, таки візьме будівлю на свій баланс.
