Матір резервіста Юрія Степанюка звинувачує у смерті свого сина керівництво Рівненського полігону та халатне ставлення медиків військового шпиталю.
Як повідомляють «Волинські новини» з посиланням на телеканал «Аверс», резервіста із Володимира-Волинського військкомат призвав на навчання наприкінці серпня.
Однак на полігоні Юрій не пробув і трьох тижнів – його з важкою стадією запалення легень без супроводу медиків віддали на руки матері. Через кілька днів солдат помер в одній із луцьких лікарень.
Мати резервіста Орися Степанюк розповідає, що після того, як вона забрала сина з полігону, його долею не поцікавився ніхто – ні командири військової частини, в якій він служив, ні військкомат. Хоча на дату смерті чоловік мав бути ще на навчаннях. Згорьована мати звернулася до військової прокуратури з заявою, аби розслідували, як так вийшло, що її син, перебуваючи на службі, попри скарги на здоров’я не отримав належного медичного обстеження і взагалі – як його з шурупами в коліні могли призвати на службу.
Орися Степанюк каже, що з вісімнадцяти років її син Юрій був комісований, адже мав міжхребцеву грижу. А в 2017 році йому зробили операцію на коліні – видалили меніск і вставили у ногу шуруп. Утім лікарі вирішили, що з таким діагнозом можна їхати на полігон, мовляв, ще не з таким служать.
31 серпня Юрій Степанюк разом з рештою резервістів вирушив на Рівненський військовий полігон. Мама розповідає, що з сином вони були постійно на зв’язку. Та минуло два тижні і Юрій почав скаржитися на сильний кашель, жар, а ще він нічого не міг їсти. «16 вересня він був у санчастині, ми говорили з ним того дня. Він каже: «Мамо, мене сьогодні нарешті послухали. Сказали, що у мене в грудях болить від того, що я сильно кашляю». Лікарі сказали, що в нього ніякого запалення немає, треба просто відлежатися», – крізь сльози розповідає жінка.
19 вересня Юрія Степанюка з полігону таки повезли у Рівненський військовий госпіталь. Там зробили знімок і виявили, що в чоловіка фактично немає пів легені. Попри це, класти до лікарні чоловіка не стали – відправили назад на полігон. Вже наступного дня по резервіста приїхала мати. Сина у важкому стані без супроводу медиків їй вивезли на польову дорогу, що біля полігону. Вона його забрала і знову поїхала до Рівненського військового госпіталю просити направлення на лікування чи госпіталізації. Утім до госпіталю чоловіка не поклали, виписали направлення на лікування у Володимир-Волинський.
У Юрія була сильна інтоксикація. Мати боялася, що до Володимира-Волинського його просто не довезуть. Тож поїхали проситися у лікарню в Луцьку. Як виявилося, чоловіка було складно кудись прилаштувати, адже він фактично на цей момент був на військовій службі. Степанюки були і в тубдиспансері, і в обласному госпіталі ветеранів війни. Покласти чоловіка вдалося лише в інфекційну лікарню. І то через зв’язки й купу телефонних дзвінків. Там і боролися за життя резервіста. Але 22 вересня Юрій Степанюк від запалення легень і сильної інтоксикації помер.
Нам вдалося поспілкуватися з військовим комісаром Володимир-Волинського об'єднаного районного військового комісаріату Русланом Яцієм, який підписував чоловіку повістку, щоправда, будь-що коментувати на камеру він відмовився.
«У мене є наказ міністра оборони України про допуск представників ЗМІ до військових установ. Можете його почитати і я буду ним керуватися, – заявив він. –Якщо ми призиваємо людину, вона в нас з обліку знімається і за неї відповідальний командир військової частини. Так, мама цього чоловіка приходила. Я їй все розказав. Усе пояснив. Пообіцяв допомогти з наданням довідочки».
У Рівненському військовому госпіталі також нічого не коментують, вимагають інформаційний запит.
«До командира я, відповідно, доведу. Якщо ви хочете попрацювати – робите інформаційний запит і нам дають вказівку. Командир виїхав у справах. Я не знаю, коли повернеться. Він переді мною не звітує», – сказав заступник начальника із роботи з особовим складом – начальник групи із роботи з особовим складом Рівненського військового госпіталю Іван Підопригора.
Журналісти надіслали інформаційні запити у госпіталь та у військову частину № а1008, де служив резервіст. У письмовій відповіді з госпіталю повідомили, що справді Юрій Степанюк звертався до них по допомогу.
Однак наразі за цим фактом у закладі триває службове розслідування і відповідь вони зможуть дати лише після його завершення. Відповіді з військової частини ми поки так і не отримали.
Мати в розпачі. У її сина залишилися дружина і двоє дітей-школярів. Орися Степанюк не може збагнути, як відповідальні за її сина командири після того, як дізналися про страшний діагноз, не забезпечили його належним медичним обстеженням і лікуванням.
Жінка написала заяву до військової прокуратури – кримінал не відкрили. Її заяву перенаправили для розгляду в Рівненський зональний відділ Військової служби правопорядку. Орися Степанюк каже, що сина вона вже не поверне.
Однак хоче домогтися для внуків хоча б якихось пільг, бо ж син захворів і помер під час проходження військової служби. Однак поки їй назустріч ніхто не йде. З військової частини надіслали витяг з наказу, де вказано: «Виключити Юрія Степанюка з усіх видів забезпечення у зв’язку зі смертю».
