Тема рівненського аеропорту вигулькнула нині не в сезон. У потенційних туристів ще багато буденних турбот, до відпочинку залишився принаймні місяць. А от політичний сезон стартував, і саме з цим властиво пов’язувати останні коливання на підприємстві.
Ситуацію довели до скрутної. Аеропорт — давно підприємство з боргами. Здавалося б, коли в 2016 році польоти відновили і запрацювало авіасполучення Рівне-Анталія, фінансові справи підприємства мали б покращитись. Для цього ззовні створили всі передумови: під особисті гарантії керівників облради і ОДА завели в регіон першого великого туроператора, депутати дали гроші на ремонт зони прильоту і відльоту, покращили умови для пасажирів, забезпечили мінімум техніки, провели інформаційну кампанію і… літаки полетіли. А цього року на «воскресіння» рівненського аеропорту звернули увагу й інші гравці ринку. Наше летовище здавалось перспективним, і ця думка особливо тішила рівнян, бо ж літати з рідного міста зручно.
Станом на сьогодні борг аеропорту не тільки не зменшився, а й збільшився — близько 20,5 млн гривень сумарно (це і борг перед Пенсійним фондом, перед податковою і власними працівниками). Як комерційне підприємство Міжнародний аеропорт «Рівне», в яке «вдихнули життя», стало збитковим і набуло скандальної репутації? Уже майже 4 роки управляє аеропортом Ігор Насинюк. Але головний менеджер летовища причину своїх невдач шукає в залі обласної ради. Ніби обласний бюджет, на його думку, має залатати 17-мільйонну боргову діру в комунальному підприємстві. Область готова виділяти кошти на розвиток, закупівлю необхідної техніки чи ремонт, але цьому заважає борг, бо гроші в першу чергу будуть іти на його погашення. Мало того, що виконавча служба «полює» на аеропорт, то він ще цього року потрапив в поле зору правоохоронців через якість робіт з реконструкції руліжної смуги летовища. В управлінні капітального будівництва досі немає актів про виконані роботи.
Торік, коли проводили аудит аеропорту, було виявлено низку проблем, а от чи усунуло їх керівництво летовища за рік — уже цікавиться фінінспекція. Благо хоч злітна смуга, яка дісталась у спадок, збереглась в хорошому стані й дозволяє приймати літаки з високо піднятими двигунами — тобто це і є ті чартери, які були досі. На жаль, менеджмент не зміг повною мірою використати ці можливості і заробити достатньо грошей.
Рятівний круг для аеропорту існує у вигляді «Програми розвитку» на три роки. Чиновники ОДА ініціювали її розробку та запропонували на голосування депутатам у травні. Цей документ прийняли. У ньому, зокрема, пропонують реальні механізми щодо кількох проблемних питань: погашення боргу, закупівлю обладнання, створення умов для приходу інвесторів (можливість концесії).
Але зважаючи на те, що програму прийняли посеред бюджетного року, гроші на її виконання можна було б знайти тільки за рахунок перевиконання бюджету області. Цей показник становить менш ніж 5%, що є недостатнім. Відтак мільйони на погашення боргу будуть закладені вже в бюджет області з початку наступного 2019 року.
Пріоритетним завданням зараз, очевидно, є зняти напругу, а для цього треба виплатити борг із зарплатні працівникам. Тому перший транш в сумі 1,7 млн грн заплановано вже в перших місяцях нового року. А от чи виділяти велику суму обласних коштів на погашення інших давніх боргів підприємства — одностайної думки немає. Кажуть, що проти ті депутати, які працювали у бізнесі. Мовляв, прибутковість чи збитковість — це перемоги і проблеми керівника підприємства, а не відповідальність усіх платників податків. Ринок авіаперевезень в Україні розвивається, але ще треба мати кмітливість і сміливість цими можливостями скористатись. Що точно не допоможе рівненському летовищу — то це бездіяльність і скандали. Як то кажуть, зберігайте спокій та працюйте.
Олена ІВАНЮК.
