Карбованці, гривні та шаги — такі гроші випускала українська влада під час революційних 1917-1920 років. Сьогодні їх можна побачити в постійній експозиції Національного музею історії України в Києві.
«Горпинками» називали і 100 карбованців, і 500 гривень УНР. Останні — через портрет жінки, яка, як вважають, уособлювала молоду незалежну Україну. Надруковано в Берліні 1918 року. Художник — Георгій Нарбут
Українські гроші в різний час друкували в Києві, Одесі, Івано-Франківську (в той час Станіславові), Кам'янці-Подільському, а також у Варшаві та Берліні. Українська влада випускала і дрібні паперові гроші — марки, як це робили в останні роки Російської імперії. На звороті писали, що вони «ходять нарівні з дзвінкою монетою». У деяких містах навіть випускали власні гроші, оскільки не вистачало дрібних знаків. Фахівці вважають, що найбільше в той час люди цінували дореволюційні золоті та срібні монети. Це підтверджують знайдені скарби, заховані під час «монетного голоду». У революційні роки на території України продовжували розплачуватись грошима Російської імперії та Тимчасового уряду — так званими керенками, ходили також німецькі, австро-угорські, румунські та польські гроші. Про гроші революції ВВС Україна розповіли фахівці Національного музею історії України — завідувач відділу історії України ХХ століття Олександр Іщук і наукові співробітники сектору нумізматики Андрій Бойко-Гагарін і Олена Рoдіонова.
Перші 100 карбованців
Олена Рoдіонова: — У центрі ліворуч зображений тризуб з хрестом. Ця символіка належала ще київському князю Володимиру Великому. Тризуб як герб офіційно затвердять через 54 дні після випуску першого українського кредитового білета. На наступних купюрах тризуб зображують без хреста. Праворуч зображений арбалет, що в XVII столітті був гербом Київського магістрату. На звороті банкноти написи чотирма мовами: українською, російською, польською та ідиш. Таким чином український уряд підкреслював толерантність до національних меншин. Автор ескізів — Георгій Нарбут, відомий художник-графік. Він звертається до українських стародруків і гравюр, розробляє свій автентичний шрифт. На цьому грошовому знаку використано дев'ять різновидів шрифту. Георгій Нарбут є автором найбільшої кількості українських грошей того часу. Через жовтий колір 100 карбованців називали «яєчнею».
Які гроші ходили в час революції?
Олександр Іщук: — Кожна влада мала свою грошову систему. Царська Росія — золоті та паперові рублі. Вони залишались в обігу, коли вже була УНР. Були ще так звані керенки, гроші Тимчасового уряду, який створили у Петрограді після Лютневої революції 1917-го. Коли почалась боротьба за владу, ті, хто опановував частину території, теж мали свої грошові системи. Наприклад, денікінці мали свої рублі. Свої гроші випускали навіть деякі міста на території України — Житомир, Одеса, Єлисаветград (нині Кропивницький. — Ред.), Проскурів (Хмельницький. — Ред.), Бердичів, Золочів, Острог, селище Нова Ушиця та багато інших. Це був хаос. Чому так відбувалось? Під час Першої світової війни, з 1914-го, люди почали зберігати гроші. І очевидно, не вистачало розмінних монет, тому почали випускати гроші на місцях. Російська Радянська Соціалістична Федеративна Республіка потім випустила свої гроші. Наприкінці 1920-го більшовики, фактично, вже опанували ситуацію в Україні, і з 1921-го починають ходити радянські гроші, а гроші УНР, Української держави здебільшого забороняють. 
Дві гривні УНР, розроблені Василем Кричевським. Надруковані в Берліні 1918 року
Чому друкували марки замість монет?
Олександр Іщук: — Тогочасна українська влада не мала можливості карбувати монети, тому була вимушена їх чимось замінювати — випустила паперові шаги. У держави не було золотого запасу. Дослідники сходяться на тому, що без золотого запасу дуже важко запровадити надійну валюту. Україна стикнулась з цією проблемою у 1917-1920 роках. Щодо марки, на якій є напис «ходить нарівні з дзвінкою монетою», народ жартував так: «Раніше були гроші, тепер самі марки, раніше були гарні хлопці, тепер самі шмарклі». Уявіть, на базарі ви розраховуєтесь не копійками, а цими марками — вітерець подув і все полетіло. Крім того, їх фальшували, і було дуже багато підробок.
Які гроші найлегше було фальшувати?
Олена Рoдіонова: — Найлегше було сфальшувати гроші без водяних знаків. Їх не мали вісім знаків: шаги, 100 карбованців 1917 року, 25 і 50 карбованців 1918 року. Андрій Бойко-Гагарін: — Багато підробляли 100 карбованців. Коли фальшиві карбованці потрапляли до Державної скарбниці, їх могли проштампувати. Ще один метод погашення — вирізали підпис скарбника. Серед марок підробляли 40 і 50 шагів, тому що це був найбільший їхній номінал. У підроблених марках не така фарба, відхилення від малюнку, і найцікавіше — інші зубці на краях. В умовах війни та дефіциту було важко знайти обладнання — перфораторну машину, яка робить отвори в папері, що дозволяє розривати аркуші на окремі марки. Фальшувальникам таке обладнання було недоступне. Тому злочинці імітували зубці, і якщо вони нерівні — то марка, скоріше за все, фальшива. 
1000 і 2000 гривень — найбільші номінали гривень. Їх друкували за Гетьманської держави в 1918 році у Берліні, художник Іван Мозалевський
Яке було покарання за фальшування?
Андрій Бойко-Гагарін: — На кредитових білетах і знаках державної скарбниці (гривнях і карбованцях. — Ред.) є написи про покарання, які відрізняються між собою. Попереджають про покарання тюрмою або тяжкою тюрмою, позбавленням прав і каторгою. Яка різниця між цим — із документів не зрозуміло. Загалом, карається позбавленням волі. 
Один з останніх грошових знаків, випущених українською владою — 5 гривень, надрукованих в Станіславові 1919 року
Яких грошей того періоду найбільше, які найрідкісніші?
Андрій Бойко-Гагарін: — Найчастіше трапляються 50 карбованців 1918 року — так звані лопатки, київського та одеського випуску. Рідкісна марка у 30 шагів. Дуже рідкісна — перша банкнота 100 карбованців 1917-го, а також 25 карбованців 1919 року. Вони часто бувають у поганому стані, бо був неякісний друк і папір. Також рідкісні облігації державної скарбниці, в яких збережено більше відрізних купонів. 
Шаги випустили у 1918 році. В одній гривні — 100 шагів, в одному карбованці — 200
Як багато українських грошей часів революції збереглось?
Олександр Іщук: — У радянський період були статті в Кримінальному кодексі, які передбачали покарання за так звану антирадянську пропаганду. Тризуб, який був чи не на кожному грошовому знаку, розцінювався чекістами як антирадянська пропаганда. Фактично, стимулювалось знищення цих матеріалів. У такий спосіб влада намагалась знищити пам'ять українського народу про те, що він колись мав незалежну державу з власною грошовою системою. 
25 і 50 карбованців 1918 року називали «лопатками» через зображення селянина, який сперся на лопату
Як українські гроші зникли з обігу, коли прийшла радянська влада?
Олена Родіонова: — Коли радянська влада прийшла в Україну в червні 1919 року, то спочатку гроші української держави ще ходили, але дуже швидко їх вилучили. Ще деякий час ходили 25 і 50 карбованців зразка 1918 року, друковані за ініціативи радянської влади. А потім вже і їх заборонили.
BBC Україна.
http://www.bbc.com?/?ukrainian?/?features-41797443
