Уряд Японії не питає, чому не працює ГЕС?

1048 1

Ми у соцмережах:

Дванадцять років тому підприємство «Рівневтормет» виграло грант в галузі відновлюваної енергетики від уряду Японії і мало спорудити мікрогідроелектростанцію на річці Замчисько біля села Велика Любаша Костопільського району. Ніхто проти цього не заперечував, навпаки — обіцяли лише сприяння. За роки, що минули, у нашій країні кілька разів змінилися президенти й уряди, змінилася місцева влада. Та бюрократична машина залишилася та ж сама.

Об неї й розбилося попервах велике бажання керівника «Рівневтормету» Ярослава Панасюка втілити на Рівненщині проект, якого тут ще не було. МікроГЕС не запрацювала й досі. Але шанс є — турбіну встановлено й випробувано, і вона може почати працювати.

Ця мікроГЕС мала стати першою гідроелектростанцією такого типу в Україні. Ще у 2010 році місцева влада повідомляла, що обладнання уже закуплено й монтується і що обійшлося воно в 1,5 млн гривень. Номінальна потужність мікроГЕС становить 200 мВт/рік, і цього достатньо, щоб забезпечити електроенергією 200 сільських будинків. Однак перейти до практичної частини проекту — спорудження мікроГЕС — вдалося лише у 2016 році.

І знову на шляху до запуску постали проблеми: для функціонування електростанції потрібно було прокласти й забетонувати трубу, бо у тій місцевості виявили плавуни. Для цього понизили рівень води в річці, що викликало чималий переполох серед селян. Найбільше — через те, що в криницях, мовляв, через те будівництво зникла вода, а в річці тепер зникне риба. І хоч скільки людей не переконували, що рівень води знизився з іншої причини і значно раніше, а на кількість риби в річці мікроГЕС вплине лише позитивно, селяни вгомонилися нескоро й продовжували розповідати страшні історії про масову загибель риби та раків. Конкретно вказати на місце загибелі ніхто так і не зміг.

Цій історії вже зо три роки. Тоді йшлося про можливість запуску електростанції усього за кілька місяців, та вона й досі не працює.

— Поки виробиш усі папери, нічого вже не захочеш, — сумно зітхає Ярослав Панасюк. — Ось пішов у ЦНАП платити за сертифікат про введення об’єкта в експлуатацію. Кілька днів його не видавали, тепер, коли видали, поставили на чергу, щоб я здавав документи на оформлення права власності. Оформлять його не за один день. А потім я маю їхати в Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, й знову подавати документи для отримання ліцензії на виробництво електроенергії.

Так проект, яким колись пишався Ярослав Панасюк, перетворився на чемодан без ручки: покинути шкода, а нести нема змоги. Якщо НКРЕП таки дасть ліцензію, турбіна нарешті запрацює. Наприкінці минулого року її запускали на холостому ходу, й випробування пройшли нормально. МікроГЕС обслуговуватиме чотири працівники «Рівневтормету». Електроенергію продаватимуть за зеленим тарифом — це економічний механізм, спрямований на заохочення генерації електроенергії з відновлюваних джерел. «Але про це я боюся навіть говорити», — резюмував Ярослав Панасюк.

Зараз в Україні працює понад сотня МГЕС загальною потужністю 96 МВт. Малі ГЕС не лише виробляють електроенергію, а й захищають прилеглі населені пункти від повеней. Вони не впливають на природний ландшафт та довкілля, вода в процесі експлуатації зберігає свої природні якості. У річках, на яких працюють малі ГЕС, водиться риба. Самі станції доволі прості і безпечні у використанні.

Світлана Федас.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також