Чимало спроб було відновити річку Устю, розчистити її, зробити, як колись, повноводною. Але через відсутність коштів запал чергового чиновника з такою ініціативою швидко згасав. Цієї зими на берегах Усті знову з'явилися комунальники — зрізають дерева по обидва боки від мосту, що на проспекті Миру, до вул. Князя Володимира. Майже сотню старих верб, гілля яких забруднює воду і стримує течію, мають зрізати. А згодом пересядуть на човни і коситимуть траву в річці. А тим часом науковці Національного університету водного господарства та природокористування завершили спеціальний проект відновлення річки. Тож тепер підхід до Усті буде науковим. Якщо, звичайно, на реалізацію задумів науковців гроші знайдуться.
Володимир Хомко, міський голова Рівного: — Мова йде про десятки мільйонів гривень. Тому, зрозуміло, місто таких коштів не знайде. Проблема не тільки в тому, щоб очистити саму річку. Потрібно розчищати береги, вирішувати питання зі стоками, які її забруднюють. До цього проекту ми залучили фахівців університету водного господарства та природокористування. Провели зустрічі з керівництвом області та представниками профільного міністерства. Вже є попередні домовленості про спільне фінансування. Якщо будуть кошти, то, можливо, приступимо до робіт вже цього року. Микола Хлапук, завідувач кафедри гідротехнічних споруд НУВГП: — Ми вже закінчили проект "Відновлення річки в межах від вул. Басівкутської до вул. С.Бандери". Хочемо привести річку в той стан, який вона повинна мати — природний. Зокрема, позрізати кущі обабіч річки, розчистити заплаву, якої вже майже немає. Думаємо над тим, як збільшити глибину річки, оскільки в деяких місцях вона не більша 30-40 сантиметрів. Не дивно, що за таких умов влітку вода в Усті швидко перегрівається, стає бідною на кисень, що і призводить до мору риби. Один з варіантів — знести бетонні плити, щоб зробити річку природною. Це покращить доступ до річки природних ґрунтових вод. Також допоможе наповнити річку водою і знизить рівень ґрунтових вод біля розташованих поряд з річкою будинків. Крім того, щоб промити частину річки від мулу, розглядаємо варіант — пустити воду залпами зі шлюзу, що на озері Басівкут. Також треба відремонтувати шлюз, що на вул. Набережній, але спочатку вирішити питання доступу до нього. Заважають магазини та кафе, що збудували біля шлюзу. Наразі вивчаємо все русло річки від її витоків до місця впадання в Горинь. Загалом відновити ділянку річки від вул. Басівкутської до вул. С.Бандери, на яку ми вже розробили проект, можливо впродовж цього літа. Якщо будуть кошти. Окрім відновлювальних робіт, пропонуємо там створити зони відпочинку. Саму ж Устю потрібно відновлювати постійно. Петро Борисюк, науковець: — Ділянка Усті у Рівному — це, власне, вже давно не річка. Це — водосховище, такий собі довжелезний, у кілька кілометрів, витягнутий ставок, ледь-ледь проточний. Вода потрапляє до русла із Басівкутського водосховища через переливний шлюз. Збігає тільки верхній, найбільш прогрітий її шар. Чим вища температура води, тим менше в ній кисню. А ще, через дуже низький рівень води, вона моментально прогрівається вже в руслі на всю глибину. Улітку — аж гаряча. Кисню в ній майже нема, риба шукає, де глибше, щоб було холодніше, й, відповідно, більше кисню. Не знаходить і дохне. На вулиці Набережній є шлюз, яким регулюється рівень води, то він давно вже не працює, але ж відремонтувати його можна! Багато хто побоюється, що заповнення річки до запроектованого рівня призведе до підпору ґрунтових вод у центрі міста. Це нісенітниця: рівень ґрунтових вод може піднятися хіба що в межах заплави біля самої річки, та й то незначно. А якщо ще й воду з озера пустити з-під шлюзу, з нижніх шарів, холодну і насичену киснем, Устя швидко оживе. Богдан Сало, начальник хімлабораторії обласного гідрометеоцентру: — Ми беремо проби води в Усті за 20 км від Рівного під автодорожнім мостом дороги, яка веде на Острог, і за 2,5 км нижче від скиду стічних вод з очисних споруд на вулиці Будівельників. І якщо у воді перед Рівним не спостерігається перевищень вмісту хімічних речовин, то на виході з міста вони перевищують допустимі концентрації. Звідки це забруднення береться? З'ясовувати це повинні працівники санітарної служби, екологічної інспекції. Втім, можу сказати, що причиною перевищення вмісту забруднюючих речовин можуть бути несанкціоновані скиди фекалій у Басівкутське озеро та Устю, які здійснюють як власники прибережних кафе, так і приватних будинків. Не відкидаю і те, що стоки з очисних споруд міста можуть не очищатися в моменти відключення електроенергії на них чи на каналізаційно-насосних станціях. Також у річку може змиватися викинутий на дорогу шлак від спаленого вугілля, який стає причиною перевищення вмісту хрому. Цікаво, якщо у січні вміст азоту нітритного в Усті перевищував допустиму концентрацію у 18,5 раза, то в лютому — лише у 3 рази. Січневе перевищення може бути викликано не тільки свіжими скидами у водойму, а й підняттям забруднюючих речовин з дна річки через потрапляння у неї більшої кількості опадів. Що стосується небезпеки для людей, то воду з Усті пити навряд чи хтось ризикне. А через купання в річці, вживання риби з неї ще ніхто не постраждав. Сергій Климець, рибалка: — Ще малим ловив в Усті рибу — плотву, верховодку, лящів, щуку та невеликих сомиків. Років тридцять тому в Усті неподалік залізничного переїзду навіть раки ловились. Вони ж, як відомо, живуть лише у чистій воді. Тепер в Усті ситуація критична. Береги річки давно замулені і поросли зіллям. До того ж зливають у неї всіляку гидоту всі кому не лінь. Риба в Усті ще є, хоч її і небагато. Минулого літа, коли був мор риби, з берегів річки збирали дохлих судаків, сомів та щук. На вудку для звичайного рибалки піймати таку рибу сьогодні в Усті дуже складно. Здебільшого ловлять дрібну рибу.