Починаючи з 1993 року, баскетбольні матчі між командами Рівного та Львова — це більш ніж матчі. Їх часто називають «дербі». Згідно з визначенням енциклопедії «Вікіпедія», цей термін використовують для принципових матчів між регіональними сусідами, напруга в яких значно більша, ніж в інших поєдинках. Матчі «Пульсара» та «Політехніки» саме такий випадок.
Цього сезону рівняни та львів’яни виконують різні завдання — наша команда намагається втекти з останнього місця, галичани — не проти здобути «бронзу». Втім, незважаючи на це, жодного сумніву не було, що звітний поєдинок не буде легким для обох колективів. Так воно і вийшло. Протягом усього поєдинку в ролі лідера був «Пульсар». Відрив ввесь час був невеликий, а тому гості періодично нас наздоганяли. Втім, вийти вперед «Політехніці» жодного разу так і не судилося, як і виграти бодай чверть. «Пульсар» заслужено переміг — 83:71. Найрезультативнішим у рівнян став Станіслав Сокур — 22 очки. Порадував Юрій Фрасенюк — в його активі 16 очок плюс 9 підборів, щоправда, при цьому 9 помилок у пасиві. Черговий дабл-дабл записав собі Анатолій Дубнюк — 11 очок та 10 підборів. Після гри наставник гостей Валентин Воронін без особливого ентузіазму розпочав розмову з пресою. «Результат на табло», «якщо ви виграли — значить, були сильніші», «не знаю» — такими були його відповіді на перші три запитання від журналістів. Потім, заспокоївшись, тренер поділився враженнями від гри: — Є суб’єктивні та об’єктивні причини поразки. У мене лідери Гуртовий та Голубєв мали травми. Останні чотири зустрічі вони грають нижче від своїх можливостей. А людей багато у нас лише на перший погляд, насправді ж — один-два і все. Крім того, людина так влаштована, що коли їй ставлять завдання і вона його виконує, то складно примусити її зробити щось більше. Перед сезоном нам поставили завдання — бути у вісімці і постаратися посісти шосте місце. Ми вже п’яті у будь-якому разі. От люди й розслабились. До того ж накопичилась психологічна та фізична втома. Варто зазначити і те, що ваша команда на останньому місці, а це виліт до нижчої ліги. Тому їй нині без різниці, хто сюди приїде — «Макабі» чи ЦСКА. Ось це й мало сьогодні вирішальну роль, бажання перемогти взяло гору над майстерністю. Михайло Переверзій, старший тренер команди «Пульсар»: — Сьогодні «Пульсар» був єдиним бойовим колективом, який дав бій грізному супернику. Ми до цього матчу готувалися. Хлопці розібралися з нападом гостей, непогано відіграли у захисті, не допустили великої кількості помилок, хоча, звісно, вони були. І хоча не забили аж дев’ять штрафних, зате виграли підбір, а це свідчить, що боролися за кожний м’яч. Як завжди, дякую вболівальникам, вони давали нам у цій грі свою енергію, особливо важливою їх підтримка була, коли починались «гойдалки». — Втрата львів’янами їх лідера Гуртового позначилась на результаті? — Це один з найсильніших гравців в Україні. У нашій львівській грі «Політехніка» перемогла на 90% завдяки Гуртовому. Як би його присутність позначилась на результаті, сказати складно, втім, коли він був на майданчику, ми вигравали досить впевнено. Завдяки перемозі над «Політехнікою» «Пульсар» наздогнав у турнірній таблиці «Кривбасбаскет», тепер у цих команд по чотири перемоги. На один виграш більше в БК «Одеса». Саме з одеситами проведуть наступний матч рівняни, станеться це 1 березня у Рівному.
