Василь Шкляр: «У нас стільки героїв, що для них забракне письменників та їхнього таланту»

504 0

Подарунок рівнянам до Дня міста зробив Василь Шкляр. Письменник завітав із презентацією свого нового роману про УПА — «Троща». Творчий вечір відбувся у міському Будинку культури.

шкляр Ще до початку зустрічі охочі вишикувалися у довгу чергу за автографами. Василь Шкляр відомий високим патріотизмом своїх текстів, увагою до місцевих героїв, їхніх непростих доль. Автор порушує складні проблеми українського визвольного руху, про що в сучасній літературі, в силу дражливості тематики, рідко згадують. Як зазначив сам Шкляр, це тема багатопроблемна, широка, у неї треба «в'їхати», терпляче збираючи матеріал. Модерував творчий вечір керівник обласної організації «Дія» Роман Коваль, який родом із місць, про які йдеться у новому романі «Троща». Розпочалася зустріч із виконання бандуристом Назаром Волощуком козацьких пісень. Своє ж звернення до читачів Василь Шкляр розпочав із доволі емоційного враження. «Поселившись у готелі, увімкнув телевізор. На «Новому каналі» натрапив на розмову Матвія Ганапольського із молодим письменником. Ведучий запитав у гостя: «Як же ви пишете свої книги? Кого обираєте героєм? Адже у нас їх нема, багато скомпрометованих, ні з кого писати художні портрети. Молодий автор знітився і загально відповів, що йому доводиться подавати збірні образи», — розповів Василь Шкляр. — Насправді ж героїв навколо дуже багато. Не про всіх ми достатньо знаємо. Щоразу під час зустрічей люди дають мені завдання написати на чергову тематику. Коли приїздив у Рівне із презентацією «Чорного ворона», просили написати твір про УПА. Спершу чекав такого твору від місцевих авторів. А потім взявся писати сам, адже прагнення читачів збіглося із моїми». шкляр 2 Описані у романі події стосуються кінця 40-х — 50-х років, періоду, коли радянська влада жорстоко розправлялася із повстанцями. Працюючи над твором автор багато їздив українськими селами, спілкувався із ще живими учасниками тих кривавих подій, працював із історичними матеріалами. Цінними виявилися 46 том Літопису УПА, який містив детальні протоколи допитів служби безпеки ОУН та праці Михайла Андрусяка, консультаціями якого послуговувався письменник. Роман багатопроблемний, пропонує читачеві не лише зрозуміти, що відбувалося у Галичині та на Поділлі у 1944-1947 роках, але й поміркувати над суттю класичних моральних цінностей. Чільною у творі є тематика зради, яку, на думку автора, «можна зрозуміти, але не виправдати». Важливе місце у «Трощі» посіли зібрані життєві історії повстанців. Про одну із таких згадав письменник під час своєї розповіді. Тривалий час йому телефонувала пані Ірина із Червонограда. Коли з жінкою вдалося поспілкуватися, виявилося, що це донька Юрія Паєвського (Жука), який став наймолодшим підпільником, у той час, коли всі вже намагалися якось із ним порвати. Сталося це завдяки матері, котра привела хлопця у ряди підпільників, коли йому було 14 років. Його молодшого братика, матір віддала на виховання, і вже більше ніколи не побачила. Таких трагедій в родинах українських патріотів є чимало. На жаль, не про всіх ми досі знаємо. Про це, проблеми істинної суті сучасного патріотизму, письменницькі секрети йшлося на завершення зустрічі, коли читачі ставили із залу свої питання. Чимало відповідей Василя Шкляра зривали бурхливі оплески. Читачі не відпускали автора й після майже двохгодинної бесіди. Хтось чекав автограф, а хтось хотів поспілкуватися приватно.

Вікторія Назарук

Коментарі

Залиште вiдповiдь

Читайте також