Існують дві категорії людей, які зазнають невдачу за невдачею в спробі схуднути. Перші худнуть, але незабаром повертаються до початкової ваги. Другі, піддаючи себе всіляким обмеженням у їжі, не можуть, однак, скинути вагу, пише Corriere della Sera. Їм доводиться найважче — вони позбавлені навіть тимчасового задоволення бачити себе більш стрункими. Саме їм присвячений останній номер італійського журналу Salute OK.
Існують дві категорії людей, які зазнають невдачу за невдачею в спробі схуднути. Перші худнуть, але незабаром повертаються до початкової ваги. Другі, піддаючи себе всіляким обмеженням у їжі, не можуть, однак, скинути вагу, пише Corriere della Sera. Їм доводиться найважче — вони позбавлені навіть тимчасового задоволення бачити себе більш стрункими. Саме їм присвячений останній номер італійського журналу Salute OK. Автор популярної книги про середземноморську дієту Андреа Гізеллі пояснює, чому дуже часто стрілка ваг затримується на початковій вазі, «незважаючи на те, що багато хто, за їхніми словами, їсть як пташка», щоб влізти в штани. Автор книги пропонує фотографії людей з надлишковою вагою, які обробляються з допомогою комп’ютерної програми. У результаті виходять фото, на яких зображені ті ж люди, але вже не повні. Наприклад, Джуліано Феррара, «схуд» на 70 кг: «Я пробував усе, — говорить він, — але так нічого і не досягнув», або Джамп’єро Галеаці, який «скинув» 45 кг. А от інший приклад: Рене Зельвегер їла у величезних кількостях морозиво і смажену картоплю, тому що за сценарієм повинна була бути товстункою. «Відмовившись від картоплі і зменшивши порції, вона миттєво схудла», — говорить автор статті. Одним вдається схуднути, іншим ні. Андреа Страта, доцент з питань лікувального харчування з університету Парми, аналізує причини невдалих спроб схуднути. «В основі завжди лежить одна і та ж помилка. Люди їдять мало, але неправильно. Поразка в боротьбі з зайвою вагою негативно позначається як на психічному стані, так і на бажанні продовжувати спроби схуднути. Основна проблема в тому, що головна увага концентрується на харчуванні, а не на фізичних вправах. Кожна людина повинна враховувати не тільки те, скільки вона з’їла, але й скільки вона витратила. Лікар, зі свого боку, повинен прописувати режим рухової активності з такою ж точністю, як і режим харчування, — стверджує спеціаліст. Андреа Страта наполягає на тому, що до впорядкування програми схуднення повинен застосовуватися індивідуальний підхід. Існують дієти, говорить вона, концептуально помилкові й науково неприйнятні. На її думку, до них належать дробне харчування, дієта Аткінса, роздільне харчування, а також грейпфрутова і супова дієти. Гаслом усіх цих дієт є: «Їж без обмежень». А зміст середземноморської дієти — «це не безкінечні макарони, а вживання великої кількості зелені, помірковане вживання фруктів, зниження споживання жирів і вуглеводів».
