Коли дивлюсь на результати позачергових виборів до Верховної Ради у Рівному, то згадую слова з пісні Кузьми Скрябіна: «Він всіх їх методично поділив. Когось він опустив, когось підняв, а є на кого взагалі забив». У пісні йдеться про час. Однак і результати виборів, що пройшли, когось з їхніх учасників підняли, когось — опустили. Але є й такі, які, скоріше за все, зійдуть на якийсь час, чи навіть назавжди, з політичної арени Рівного.
Минуло півтора тижня від дня голосування на позачергових виборах до Верховної Ради України. І поки нові народні обранці навчаються бути депутатами чи підбирають одяг для першого урочистого засідання, час проаналізувати результати та підбити підсумки виборів, які відбулись у Рівному.
Переможець один. Але кожен з кандидатів отримав на цих виборах результат, який може стати продовженням політичної кар’єри або ж безславним її фіналом. Отож спробую спрогнозувати, чим ці вибори були і стали для кожного з кандидатів по 152-му виборчому округу.
Для кандидата від партії «Слуга народу» Олександра Ковальчука ці вибори стали справжнім випробуванням. Атаки від конкурентів, переважно з боку ВО «Свобода», завдали чимало клопоту. Щоправда, як виявилось у підсумку, шансів програти у Ковальчука майже не було. Рейтинг партії майже стовідсотково забезпечував перемогу. Згадки про балотування в депутати облради від БПП «Солідарність» у 2015 році, прив’язки до земельних справ у Рівному та чорний піар не дали результату. І, зрештою, змогли понизити рейтинг кандидата від пропрезидентської партії лише на кілька відсотків: партія «Слуга народу» у Рівному набрала 38,4 відсотка, а Олександр Ковальчук — 31,2 відсотка.
Загалом ситуація дуже нагадувала вибори 2012 року, коли незважаючи на жодні обставини на Рівненщині перемагали кандидати від опозиційних сил «Батьківщини» і «Свободи». Власне, саме тоді вперше і став нардепом від Рівного Олег Осуховський. Який цього разу спромігся лише на друге місце з результатом у 13,9 відсотка. При тому, що партія «Свобода» цього разу у Рівному набрала скромних 4,3 відсотка.
Незважаючи на поразку, на мій погляд, ще рано списувати Олега Осуховського та «Свободу» з політичних рахунків у Рівному. На майбутніх місцевих виборах «свободівці» мають всі шанси пройти у міську раду. Саме за рахунок націоналістичного електорату. Цього разу вони у партійному бюлетені голосували частіше за «Європейську Солідарність» та «Голос», розуміючи мізерні шанси ВО «Свобода» на проходження в парламент. Власне, і «ЄС», і «Голос» — партії правого сегмента політики, забрали значну частину виборців «Свободи». Саме через те, що мали значно більші шанси на проходження у Верховну Раду. Але на місцевих виборах логіка поведінки виборців інша. І саме особистий результат Осуховського дає всі шанси націоналістам на успіх у виборах до міської ради. А сам Олег Осуховський має всі шанси стати депутатом міської ради на чолі виборчого списку «Свободи».
Третій результат на позачергових виборах показав кандидат від ВО «Батьківщина» Олександр Курсик. Його показник став справжнім сюрпризом цих виборчих перегонів. Адже на старті виборчої кампанії молодому депутату міської ради пророчили 5–6 місце. Аргументуючи це невисоким нинішнім рейтингом партії Тимошенко. Однак Курсик набрав більше 10 відсотків голосів виборців. Перевершивши результат своєї партії, яка набрала у Рівному 8,1 відсотка. На сьогодні Олександр Курсик став чи не основним відкриттям цих виборів і шансом «Батьківщини» на оновлення та покращення своїх електоральних позицій на місцевих виборах у Рівному. Засвідчивши бажання на нові обличчя й у сегменті потенційних виборців біло-червоного електорату партії «Батьківщина».
Кардинально інша ситуація у депутата Рівненської міської ради від партії «Самопоміч» Миколи Бляшина. На цих виборах він йшов як самовисуванець. Але позиціонувався як кандидат від партії «Голос». Не допомогло кандидату й те, що Святослав Вакарчук під час вого виступу у Рівному представив Бляшина як висуванця своєї команди. А на агітації кандидат був зображений поруч з лідером партії «Голос». У підсумку партія набрала 12,8 відсотка, а Микола Бляшин — лише 9,5 відсотка.
Тут варто зазначити, що частину голосів від Бляшина, ймовірно, «відкусив» Олександр Курсик, який в своїй агітації частково використав кольори та риторику, схожу до партії «Голос». Однак це аж ніяк не виправдання результату Бляшина. Який, на відміну від Курсика, не зміг привернути увагу виборців та мобілізувати електорат «Голосу» навколо своєї кандидатури.
Як на мене, справжнім провалом на виборах можна назвати результат Олексія Муляренка. Він на цих виборах зайняв лише п’яту позицію. Хоча на початку виборчої кампанії вважався одним з лідерів перегонів. Екс-голова Рівненської ОДА та представник партії «Європейська Солідарність» на ці вибори йшов як самовисуванець. Вочевидь, розрахунок робився на те, щоб не прив’язуючись до рейтингу партії Порошенка, поборотись за голоси інших політичних сил. В результаті Олексій Муляренко не зміг втримати навіть електорат «ЄС» — партія п’ятого президента України набрала у Рівному 12,7 відсотка, а Олексій Муляренко лише 8,5 відсотка.
З високою часткою ймовірності можна припустити, що і Микола Бляшин, і Олексій Муляренко мають зовсім невеликі шанси збереження в активній політиці Рівного.
Мені важко охарактеризувати результат Святослава Євтушенка, який на цих виборах зайняв шосте місце з результатом у 7,2 відсотка. Якщо розглядати результат з точки зору того, що Євтушенко йшов як самовисуванець і не мав, на відміну від вже згаданих політиків, резерву у вигляді партійного рейтингу — це успіх. Але зважаючи на витрачені ресурси на виборах і 13–15 відсотків рейтингу на старті виборчої кампанії — це поразка. Однак думаю, що політик Святослав Євтушенко має всі шанси на продовження політичної кар’єри у Рівному й на майбутніх місцевих виборах.
Ще одним відкриттям цих виборів став Роман Коваль. Політик правого спрямування на ці вибори йшов самовисуванцем. І набрав 5 відсотків голосів. З таким особистим рейтингом можна цілком претендувати на активну участь у наступних місцевих виборах і на проходження до міської ради у складі якогось «правого» політичного проекту. Щоправда, навряд чи цим проектом може бути партія «Свобода». Адже ці п’ять відсотків мали б бути в «скарбничці» Олега Осуховського. І саме цей факт, скоріше за все, стане на заваді участі п.Коваля в списку «Свободи».
Далі йдуть політики, які набрали три і менше відсотка голосів виборців. Однак їхні результати мають різне походження. У когось це партійний рейтинг. Як, скажімо, у висуванця партії «Опозиційна платформа — За життя» Миколи Ніколайчука — 3,6 відсотка. Та кандидата від партії «Сила і честь» Романа Маркова — 2,9 відсотка. Щоправда, їхні партії у Рівному набрали більше: «Опозиційна платформа — За життя» — 5 відсотків, а партія «Сила і честь» — 6,1 відсотка.
Майже точно повторив результат своєї політичної сили кандидат від Радикальної партії Ляшка Роман Стасюк. За нього проголосувало 3,1 відсотка виборців, а за РПЛ — 3,3 відсотка тих, хто проголосував у Рівному. Так само повторила результат своєї партії і кандидат від «Опозиційного блоку» Людмила Коршунова, набравши 0,8 відсотка голосів виборців Рівного.
Результати решти кандидатів з нижньої частини списку — це ті, хто показав, по суті, особистий рейтинг. Самовисуванець, депутат Рівненської обласної ради Михайло Кириллов здобув прихильність 2,5 відсотка рівнян. Самовисуванець Роман Алексійчук — 1,3 відсотка. Та кандидат від партії «Разом сила», яка не була представлена у партійному бюлетені, Руслан Левчик — за нього проголосувало 0,2 відсотка виборців. І це найнижчий результат з усіх кандидатів на цих виборах.
Результати позачергових виборів до Верховної Ради у Рівному, вочевидь, вже змінили розстановку сил у місцевому політикумі. Бо як кажуть: нова виборча кампанія починається тоді, коли оголошено результати попередніх виборів.
Олексій КРИВОШЕЄВ.
