Віртуози «королеви діалогу»

1538 0

Ми у соцмережах:

Віртуози «королеви діалогу»

Мелодійну музику з філософськими текстами та гітарними акордами знову можна було чути в Рівенському ляльковому театрі. Минулого тижня там відбувся другий концерт з циклу «Барди України», організований Клубом авторської пісні. Цього разу приїхали музикант з Донецька Михайло Барановський і вінничанин Олександр Больменко.

Концертна програма складалася із двох частин — спочатку Барановський представив кілька сольних творів під власне акомпанування, а потім підігравав і підспівував Больменку. Відповідно настрій двох частин був різним — від надзвичайно лірично-філософсько-осіннього спочатку до іронічно-сатиричного наприкінці. Михайло Барановський відзначився глибокими та часом складними текстами, котрі звучали під віртуозну гітарну гру, де нерідко від традиційного стилю авторської пісні автор відходив у бік блюзового напряму — недарма донеччанин працює музикантом та звукорежисером на власній студії звукозапису, свого часу він працював із Лері Вінном, Віктором Павліком, Вікою Цигановою, а в музичних колах його вважають одним з кращих гітаристів колишнього Союзу. А Больменко, котрий за власними словами, «королевою діалогу», тобто гітарою, володіє посередньо, до інструменту не торкався, проте своїм співом додав у концерт жартівливої атмосфери. Після виступу знайомство із рівнянами для гостей не закінчилось — вони мали можливість поспілкуватись з одним із кращих голосів міста Юлією Тимочко, котра ввечері за кавою заспівала під гітару кілька пісень, та так, що шокувала знаних майстрів. А наступного ранку музиканти на запрошення давнього друга Барановського, програмного директора «Рівне 1» Анатолія Убогого протягом години записувались на телестудії. Взагалі, про концерти бардів писати складно — тексти пісень переказувати немає сенсу, а настрій, що панує в залі — так його папір не передасть, потрібно відчувати самому. Любителів подібних відчуттів у нашому місті не так вже й багато, проте добре, що вони таки є — в невеликому залі театру ляльок зібралося кількасот чоловік. Порожніх місць теж вистачало. Музиканти цього напряму, певне, на такі обставини не зважають, а просто чесно роблять те, що їм приносить задоволення. Власне, бардівське мистецтво в Україні нічого іншого, окрім морального «кайфу», музиканту дати не може, на відміну від Росії, де, за словами Барановського, вже існує певна система, з якої барди мають хоч якісь дивіденди. У нас же все створюється тільки на ентузіазмі та бажанні доносити плоди своєї творчості до слухача. А слухач — переважно туристично-творча інтелігенція середнього віку, яка виросла на Окуджаві та Візборі, котра добре усвідомлює, що на цих людях бардівське мистецтво не закінчується. Цю думку намагатиметься довести і наступний учасник циклу, київський автор і виконавець, лауреат багатьох фестивалів Ігор Жук сьогодні, 21 травня, о 19.00 на сцені того ж лялькового театру.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також