56-річний Олександр К з села Білка, що на Березнівщині, захищає Україну в інженерних військах.
У перший день вторгнення він сам прийшов до центру комплектації, повідомляє Інженерно-позиційний полк.
Найчастіше йому доводиться рити окопи та бліндажі, для тої ж таки піхоти, щоб вберегти та підготувати до бою українське військо.
Чоловік згадує, як копали окопи під час штурмів російською армією Бахмута. Робили це вночі, бо ворог нещадно обстрілював їх та техніку.
- Під Бахмутом було пекло. Зі всіх сторін обстріли. Наступи. Потрібно швидко орієнтуватися і виконувати свої обов’язки, бо ж немає часу захисникам довго чекати нових окопів чи бліндажів. Ми копали ночами… Світло вмикати не можна. Рили в полі до перших обстрілів. А коли починали нас крити, то це означало, що потрібно швидко покидати позиції, бо нас побачили.
Тоді був сніг: він замість світла освітлював нам шлях та місце, де ми копали, але й одночасно здавав ворогам нас та техніку. Бо на білому фоні ми були видніші, - згадує солдат, як на полях бою виконували взимку завдання.
Там він і отримав поранення у лікоть.
Зазвичай вони облаштовують українські позиції посеред ночі, аж поки не почне світати або до перших ворожих обстрілів.
