Упродовж останніх трьох тижнів голова облдержадміністрації провів дві наради, під час яких обговорювалась проблема діяльності на Рівенщині так званих чорних археологів. Відтак вже вирішено для вивчення цього питання найближчим часом створити спеціальну робочу групу при ОДА, а при облуправлінні культури — з широкими повноваженнями окрему службу з охорони культурної спадщини.
«Чорна археологія», яка за даними ООН є однією з десяти найприбутковіших справ у світі, почала процвітати на Рівенщині на початку 90-х, коли державна та громадська структура охорони пам’яток практично наказала довго жити. В обласному краєзнавчому музеї залишився лише один фахівець цієї справи, а коштів для проведення наукових експедицій і закупівлі експонатів не стало взагалі. Почалась масова приватизація земельних ділянок шляхом розпаювання і пам’ятки археології фактично опинилися у приватній власності. За таких сприятливих обставин підприємливі скарбошукачі безперешкодно повадилися цілеспрямовано «досліджувати» благодатну рівенську землю, буквально нашпиговану предметами ужитку і прикрасами трипільської, давньослов’янської та інших культур, а також зброєю від кремнієвих наконечників до «шмайсерів» і «ППШ» часів другої світової війни. Також у незаконних розкопках «чорним» археологам стали у велику поміч видані за часів СРСР довідники з зазначенням детального місцерозташування чи не всіх 1088 пам’яток археології Рівенщини, художньо-документальна література про битви і збройні сутички, зрештою, металошукачі, здатні на значній глибині розрізняти чорні та кольорові метали. З діяльністю «чорних археологів» в області навіть виникли спеціалізовані «чорні ринки» які, як подейкують, й на сьогодні функціонують у Дубні й Рівному. Які саме знахідки на них продаються-перепродаються, скільки вони коштують, в які країни і приватні колекції згодом прямують, щоправда, невідомо. Але щоб оцінити масштаби збитків, завданих історичній спадщині Рівенщини, достатньо нині наявних слідів роботи «чорних археологів». Зокрема шурфів і траншей на Новомильському городищі та курганному могильнику, Будеразькому і Стеблівському курганах у Здолбунівському районах, на території літописної Пересопниці, Білівському кургані і Жорнівському городищі у Рівенському районі, Дорогобузькому городищі у Гощанському, на багатошаровому поселенні Пляж-1 та Басівкутському городищі у Рівному, на багатошаровому поселенні в районі Хрінницького водосховища, на Могилянському могильнику в Острозькому районі, в урочищі «Волиця» у Дубні, на території заповідника «Поле Берестецької битви». Як повідомила заввідділу охорони культурної спадщини при Рівенському обласному краєзнавчому музеї Тетяна Бикова, вона приємно здивована, що проблему, яка визрівала 15 років, нова влада хоче вирішити. Зокрема, створивши на Рівенщині спеціальну структуру, які майже в усіх інших областях вже кілька років функціонують. І яка, на думку пані Бикової, передусім повинна провести інвентаризацію, електронну паспортизацію і грошову оцінку всіх пам’яток археології області, розробити і затвердити охоронні зони, укласти охоронні зобов’язання про збереження об’єктів культурної спадщини з тими, на чиїх землях вони розташовані.
