Значну кількість пам’яток фортифікаційної архітектури, в народі — просто замки, Рівенщина отримала у спадок від минулих поколінь. Звісно, що від їхнього початкового вигляду мало що залишилося — руїни в селі Губків на місці мурованого замку, збудованого в 1613 році князем Костянтином Семашком, у такому ж стані колись величні замки у селах Новомалин і Тайкури, смт Степань. Лише в Острозі, Дубні і Клевані середньовічні стратегічні споруди збереглися до наших днів у більш-менш задовільному стані.
Обласна влада має намір довести до ладу замки, залучаючи до їх реставрації приватні структури, щоб вони слугували в готельно-екскурсійних цілях і приваблювали на Рівенщину туристів. Так, кілька тижнів тому, як вже повідомляла «РВ», голова ОДА підписав розпорядження про передачу будівельній компанії «Інвестжитлобуд» у безоплатне володіння замку в смт Клевань (збудований в 1475 році). І це лише початок. Як повідомив нещодавно перший заступник голови ОДА Олег Ковальчук, розглядається питання й щодо передачі у володіння підприємцям замків у Дубні та Острозі. — Як і Клеванський замок, вони також через недостатнє фінансування з державного бюджету та відсутність коштів у місцевому бюджеті перебувають у незадовільному стані, — говорить Олег Ковальчук. — Тому позиція ОДА зводиться до того, щоб залучити інші джерела фінансування. А саме, знайти підприємців, які зможуть, вклавши відповідні кошти, відродити культурні надбання українського народу. Олег Ковальчук запевнив, що розпорядження Червонія допоки суто декларативне. Мовляв, щоб замки насправді перейшли у володіння підприємців, необхідна згода насамперед Державної служби охорони культурної спадщини. Згодом, мовляв, будуть складені чіткі умови відносно того, які саме реставраційно-відновні роботи змушені будуть виконати нові власники замків і що саме вони натомість зможуть будувати там для себе. При цьому, за словами заступника Василя Червонія, підприємці замало не працюватимуть собі у збиток, бо викладатимуть на реставрацію замків величезні гроші одразу, а «відбити» їх якщо і зможуть, то хтозна через скільки десятків років. Володимир КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ.
