Облізла двометрова бетонна стела, а біля неї — сухе гілляччя і город. Так сьогодні виглядає встановлений у радянські часи пам’ятник воїнам-визволителям і територія біля нього, що на вул. Новодвірській, 9 у Рівному.
Жодних написів на пам’ятнику давно немає, тож про його колишнє призначення можна лише здогадуватися. У цей віддалений від центра міста куточок представники місцевої влади практично не навідуються. Тож на названих кількох сотках землі, які належать місту і уже багато років не використовуються, заповзятливі тутешні мешканці посадили картоплю. — Колись тут була хата священика Новодвірської церкви, — розповідає настоятель Свято-Воскресенської церкви УПЦ КП у Новому Дворі Олег Мізера. — Але у 1946 році священика з неї виселили. У хаті розташували клуб, сільраду та бібліотеку, а священик вимушений був жити по людях. На початку 80–х років хату розвалили. На її місці звели пам’ятник загиблим воїнам, а присадибну ділянку віддали під будівництво колгоспному бригадирові. Але він не будувався. В архіві я дізнався, що хати тут документально не існує. Вона була розібрана як культова споруда. Словом, стерта взагалі з лиця землі. Нині ми звернулися з листом до міського голови і депутатів, у якому просимо повернути земельну ділянку церковній громаді для будівництва на ній хати священика з приміщеннями для ритуальних церемоній. Однак, як розповів член постійної депутатської комісії з земельних питань Анатолій Чугуєвець, на названу ділянку землі є ще два претенденти. Людина, яка живе поруч і використовує її під город, та керівник однієї з аптек міста, який планує тут розташувати аптеку. На засіданні комісії з земельних питань, за словами п.Чугуєвця, більшість проголосувала за те, щоб віддати землю церкві. Хоча й дізналися депутати про те, що колишній головний архітектор міста Микола Пасічник вже виділяв землю цій церковній громаді під будинок священика на вул. Чорновола, 103, з умовою, що віруючі відмовляться від ділянки на вул. Новодвірській. Однак ця домовленість була усною, тому не має законної сили. Тож лише тоді, коли депутати на сесії міськради відмовлять церковній громаді, між іншими претендентами на землю влаштують конкурс.
