Цьогорічну вступну кампанію рівненські виші вважають кращою за торішню. Проте вона — не до порівняння з давнішими роками, коли кількість бюджетного замовлення була значно вищою. Тепер місцевим університетам доводиться конкурувати за студентів не лише з державними вишами в Україні, а й з приватними університетами чи коледжами, адже більшість абітурієнтів опиняється на «контракті».
До рівненських вишів абітурієнти, які вступали на перший курс, подали трохи більше 12 тисяч заяв. У місцеві ПТУ було подано 3,3 тисячі заяв. Для порівняння, цього року на Рівненщині було 7,6 тис. випускників шкіл, кожен з яких міг подати до семи заяв у виші.
Найбільшу кількість заяв отримав Національний університет водного господарства та природокористування — 5,6 тисячі (на бакалаврат та магістратуру). Рівненський державний гуманітарний університет — 5,3 тисячі, Острозька академія — 2,9 тисячі, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені акад. С. Дем’янчука — 1,3 тисячі. Серед коледжів найбільш популярними стали Рівненський коледж НУБіП, Рівненська медична академія та Рівненський коледж економіки та бізнесу. Серед ПТУ — Рівненський центр професійно-технічної освіти сервісу та дизайну, Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту та Рівненський професійний ліцей.
Найбільше охочих, традиційно, було навчатися на «праві», а також «країнознавстві», «культурології», «міжнародних відносинах», «журналістиці», «логопедії» та «фізичній культурі і спорті». Найменш популярними цього року стали «гідроенергетика», «інформаційна, бібліотечна та архівна справа», «релігієзнавство».
Набір на контракту форму навчання триває, а ось на державну університети уже провели зарахування, під час якого втратили частину бюджетних місць.
Ігор Пасічник, ректор Острозької академії:
— Міністерство освіти цього року непогано спрацювало. По-перше, майже бездоганно працювала єдина база для вступу, а ще жодного разу такого не було. По-друге, нам неочікувано збільшили кількість державних місць майже на всі спеціальності, але найбільше — на романо-германську філологію. Торік ми мали 18 бюджетних місць на ній, цього року отримали 46. Думаю, це пов’язано з тим, що на романо-германську філологію у нас найвищий конкурс в Україні. А на філософію був найменший конкурс торік, тож цього року нам дали на цю спеціальність найменшу кількість державних місць.
Набрали на перший курс цього року ми більше студентів, аніж торік. Проте, на жаль, були парадоксальні ситуації, коли абітурієнти та їхні батьки йшли на алогічні вчинки. Наприклад, дитина з високими балами вписувала першим пріоритетом «право» в Острозькій академії, її зараховували на бюджетну форму, а вона забирала документи і йшла до нас же, але на платну форму іншої спеціальності — на «міжнародні відносини». Бо передумала. Це говорить про те, що багато батьків в Україні мають зайві гроші, а діти ці гроші не цінують. Таким чином, ми втратили близько 10 бюджетних місць, адже держава не віддає місце, від якого відмовилися, наступному у списку абітурієнту, хоча у нього теж можуть бути високі бали.
Ми розчаровані тим, що нам не дали бюджетне замовлення на спеціальність «початкові класи», яку ми відкрили цього року. Ми відкрили її не як конкуренцію для інших вишів, а для того, щоб на базі Острозької академії навчали вчителів, які б могли робити справжню реформу. У цій спеціальності потрібна нова плеяда викладачів, які б стажувалися за кордоном, вивчали іноземний досвід і могли адаптувати його до українських реалій. Окрім того, у нас країна — на стадії війни. Ми стали єдиним цивільним вишем, який відкрив спеціальність «національна безпека». А нам не дали жодного державного місця. Можна тепер зробити висновок, як у нас турбуються про нацбезпеку. Попри це, конкурс на цю спеціальність був високий, ми набрали весь ліцензований набір.
Руслан Постоловський, ректор РДГУ:
— Цього року ми задоволені результатами вступної кампанії. Набрали тисячу студентів на перший курс і стільки ж на магістратуру набираємо. Порівняно з іншими вишами області, ми далеко попереду. Але бюджетних місць мало. Наприклад, на заочну форму навчання на історії дають одне місце. А колись навіть на аспірантуру і то два-три місця давали. Були б результати також ліпшими, якби масово наші діти у Польщу не їхали. Але можуть скоро поїхати всі. На спеціальність «психологія» внесли обов’язкове ЗНО з математики. Навчання планують зробити повністю платним. У мене враження, що ті, хто при владі, хочуть просто знищити вищу освіту в Україні.
Руслан Жомирук, відповідальний секретар приймальної комісії НУВГП:
— Порівняно з минулим роком, університет отримав на 120 бюджетних місць більше (на 17%). 6% вступників, які вказали виш пріоритетним (випадково чи як запасний варіант), а потім забрали документи, кожен виш втрачає. Не виняток — і наш. На цей рік у нас була нова спеціальність — культурологія, але вона на бюджет навіть не претендувала. А немає бюджетних місць — й інтерес до неї невисокий. Щодо контрактної форми навчання, то зарахування триває, і ми поки не порівнювали результати з попередніми роками.
До слова, найдорожче навчатися серед рівненських університетів у НУВГП. Навчання на найдешевших спеціальностях (як-от журналістика, релігієзнавство, культурологія) для першокурсника там обійдеться у 20 тис. грн. на рік, на архітектурі та містобудуванні — 28 тис. грн. Найдешевша спеціальність в Острозькій академії коштує 11,8 тис. грн (громадське здоров’я), найдорожче — 20,7 тис. грн (германські мови та література). У РДГУ найдешевше навчання на релігієзнавстві та музеєзнавстві (11,9 тис. грн), найдорожче — на іноземній філології (15,9 тис. грн). Для порівняння, навчання у МЕГУ коштує від 10,5 тис. грн на біології до 15,5 тис. грн на праві. У Рівненській медакадемії — від 18,8 тис. грн на фізичній реабілітації до 23,9 тис. грн. на фармації.
Алла САДОВНИК.
