Найамбіційніший творчий проект обласної філармонії увійшов у фінальну підготовчу стадію. У неділю 22 грудня о 17.00 тут вперше презентують оперу. Не уривки чи концертний варіант, а повноцінну виставу, щоправда, не таку масштабну, як полюбляють у професійних оперних театрах.
У залі камерної та органної музики вирішили втілити комічну оперу XVII століття італійця Джованні Перголезі "Служниця-господиня". Своїми силами це було б зробити, мабуть, нелегко. Тому для співпраці запросили двох київських студенток-п'ятикурсниць Національної музичної академії ім. Чайковського. Одна з них співатиме головну партію, інша — працює у проекті режисером. Найвідоміша опера Перголезі свого часу викликала цілу музичну "революцію", оскільки, порівняно із серйозними постановками переважно на античну тематику, вважалася вульгарною, адже розповідала про звичайне життя і побут. Власне, вона й ввела на європейські сцени комічні опери, або "буффо". Композитор твір писав як інтермецо — для розваги публіки між серйозними постановками, тому триває вона лише 45 хвилин. Художній керівник Рівненської філармонії Сергій Кульчинський каже, що про цей твір він згадав тоді, коли й з'явилась ідея втілити на рівненській сцені оперну виставу. З місцевих артистів на головну чоловічу роль запросили Миколу Швидківа (баритон), а на другорядну… в.о. директора філармонії Василя Ващука. Його персонаж, слуга Веспоне, не співає й взагалі не говорить, але при цьому активно грає на сцені. А оскільки Ващук — у минулому професійний актор, інших варіантів у філармонії не було. Для виконання ролі Серпіни запросили молоду співачку-сопрано Руслану Коваль. Оскільки це не концертний варіант, потрібен був режисер — ним стала інша студентка Київської "консерваторії" Богдана Латчук. Для обох дівчат співпраця із Рівненською філармонією, а особливо з камерним оркестром — унікальна можливість попрактикуватись. — Це наша ініціатива, ми лише раді такій можливості, — говорить режисер Богдана Латчук. — Під час навчання ми працюємо переважно із концертмейстерами, а ось попрацювати із цілим оркестром студентам дають можливість лише наприкінці навчання. Тому для нас робота у Рівному не комерційна, а більше творча. Звісно, місцева сцена не зовсім пристосована для опери, адже тут навіть немає оркестрової ями. Реквізит шукали де могли. За словами Сергія Кульчинського, штори для того, щоб закрити орган, купували спеціально, частину реквізиту позичали у театрі. Бутафорне деркало робили своїми силами, а крісло-качалку хтось привіз із дачі. Після показу 22 грудня вистава продовжить своє життя, зокрема, головні партії співатимуть штатні сопрано філармонії Наталія-Марія Фарина та Світлана Жуковська.
