Декомунізацію у Рівному практично завершили, тепер в розпалі — дерусифікація. Місцева влада разом з істориками, краєзнавцями та всіма небайдужими взялася за перейменування вулиць, які мають імена російських чи радянських діячів. Люди пропонують свої назви, члени комісії з перейменування — свої. А щоб остаточно вигнати з міста будь-яку згадку про радянське минуле, заодно демонтують десятки об’єктів тієї доби: від пам’ятника Гулі Корольовій до зірки на «вічному вогні» й меморіальних дощок.
Демонтажна «революція» у Рівному почалася з перенесення самохідної установки, яку знають всі рівняни як «танк на пивзаводі» і чиє дуло досі було розвернуто в бік Європи. У квітні САУ-100 нарешті зняли з постаменту на вулиці Соборній і перевезли до меморіалу на Пагорбі Слави — тепер її дуло уже дивиться на Москву. А згодом прибрали танк і з могили червоноармійця Богомолова. Уже є ідея зробити Музей радянського тоталітаризму. Однак історики недарма застерігають: звезти «танчики» на виставку просто неба як дармовий атракціон — недостатньо. Щоб рівняни і туристи зрозуміли, чому вони там опинилися, потрібно продумати концепцію — і потужну. Інакше краще просто здати їх на металобрухт.
Олександр Третяк, міський голова Рівного:
— Ми розпочали і продовжуємо процес декомунізації, дерусифікації. Геть усе москальське з нашого міста! На останньому засіданні міськвиконкому 2 травня погодили 21 об’єкт, який має певне відношення до радянщини — буде демонтовано, частково або повністю замінено. Уже прибрали «танк» з пивзаводу, цифри з постаменту, це і стела на Театральній, пам’ятник Кузнєцову та зірка на вічному вогні на Дубенському кладовищі. Всі необхідні документи проголосовано. Управління культури працює, подає документи. Мінкульт ще має дати дозвіл на перенесення могил Богомолова та Дундича на Дубенське. На даний момент складено перелік з 57 вулиць у місті, які підлягають перейменуванню. У цьому переліку 15 вулиць і один сквер (тепер він стане Палацовим) уже названо новими іменами — здебільшого на честь сучасних героїв, які захищали територіальну цілісність та незалежність України.
Наталія Лозовська, начальниця міського управління культури і туризму:
— Культура — теж зброя. Те, що могли б зробити 30 років тому, надолужуємо сьогодні. Щодня працює робоча група з перейменування вулиць. Нові назви уже отримали 15 вулиць, попереду ще 42. Процес затяжний, до кожної назви підходимо виважено і обґрунтовано. Опрацьовуємо тисячі заявок від рівнян в електронному форматі, подають свої ідеї й у паперовому. Маємо також врахувати думку краєзнавців та істориків. Скажімо, надзвичайно багато заявок щодо перейменування вулиці Макарова, але ми ще в процесі роботи. Робоча група дала свої напрацювання, мусимо всі врахувати. Запитують, чому не можна назвати на честь Бориса Джонсона (британського прем’єр-міністра. — РВ). Скажу відверто, що під час Google-опитування велика кількість людей обрала саме цей варіант. Але ми не називаємо вулиці іменами живих людей — дай їм Боже здоров’я. От просили вулицю Пушкіна перейменувати в Британську, а одну з центральних вулиць назвати Варшавською. На попередній комісії уже була погоджена нова назва для Пушкіна — на честь Грицька Чубая, нашого відомого земляка-шістдесятника, соратника В’ячеслава Чорновола та Володимира Івасюка. Ця людина зробила неймовірні здобутки для України. Хочеться, щоб рівняни знали, що він наш, і пишалися ним.
Варто сказати, що рівняни підійшли до справи відповідально. Тому не просто обирали одну вулицю і пропонували як замінити її назву, а подавали варіанти практично на всі вулиці переліку. Значна частина пропозицій пов’язана з поверненням історичних, досовєцьких назв 20-30-х років минулого століття. Так, до прикладу, вулиці Бородіна пропонували повернути стару назву — Дівоча, Герцена — Обозова, Достоєвського — Новоміська, Лєрмонтова — Казимира Любомирського, Гагаріна — Житинська.
Запитують про «Октябрину» біля фонтана на бульварі Незалежності. Можу сказати, що автор даної скульптури невідомий. Її встановили 1983-го, до відзначення 700-річчя Рівного. Вона не перебуває на балансі жодного з комунальних підприємств міста. Чи підпадає вона під декомунізацію — невідомо, бо ніхто не знає, яке вона несе смислове навантаження.
Андрій Жив’юк, історик, член комісії з питань перейменування вулиць:
— Рівняни могли подати свої пропозиції через сайт управління культури до 26 квітня — таких заявок назбиралося понад тисяча. Усі їх перечитують і обговорюють. Комісії теж непросто дійти якогось консенсусу, адже думок дуже багато і всі різні. Багато пропозицій назвати вулиці на честь сучасних героїв — загиблих рівненських воїнів. Хтось хоче вшанувати закордонних друзів України, того ж Бориса Джонсона. Але це якраз була совєцька практика — називати все навколо іменами радянських вождів, у цивілізованому світі не прийнято називати вулиці на честь людей, які ще живі. І ми від цього давно відмовилися. Існує навіть народна прикмета, що не можна наперед вітати когось із днем народження. Ми ж так само не бажаємо смерті Борису Джонсону, чи не так? Трапляються й екзотичні пропозиції. Наприклад, назви, пов’язані з Джавеліном чи Байрактаром. Але особисто я на такій вулиці мешкати би не хотів. Частина пропозицій включає нейтральні назви, що стосуються дерев та квітів, погоди, кольорів. Але частина людей не дивиться на карту міста і тому не зауважує, що такі вулиці уже існують. Значну частину роботи уже виконано, але комісія дає лише рекомендації. А вже затверджувати нові назви мають депутати міської ради на сесії.
Звісно, не всі рівняни перейменування підтримують. Запитують, а в чому провинився той чи інший художник чи письменник, чим поганий той самий Пушкін? Та справа не в тому, що хтось поганий, тут немає нічого особистого. Треба розуміти, що цю персону активно використовує «руський мір» і просуває через неї свою культуру. Ви ж помітили, що роблять окупанти на захоплених територіях? Вони одразу починають шукати, де зберігаються пам’ятники Леніну і Сталіну, витягають та розвішують повсюди радянську символіку. Для них це принципове питання, вони так маркують територію. Тому і декомунізація, й дерусифікація — це не чиясь забаганка, це уже елемент ідеологічної боротьби. Щоб «руський мір» розумів, що тут не потрібно нікого «асвабаждать».
Є ідея зробити на Пагорбі Слави Музей радянського тоталітаризму. Але до цього потрібно підійти дуже виважено і ретельно продумати концепцію — щоб людина винесла звідти якийсь урок, щоб її застерігало те, що вона там побачила. А якщо прийде просто подивитися на «танчікі», то, можливо, справді краще здати їх на металобрухт?
Олена РАКС.
Ці об’єкти радянської доби у Рівному демонтують — перелік уже затверджено на позачерговому засіданні міськвиконкому 2 травня
♦ Меморіал «Жертвам фашизму» (вул. Біла): демонтаж цифр «1941-1945» з подальшою заміною «1939-1945».
♦ Військовий меморіал кладовище «Дубенське»: демонтаж орденів на пілонах; демонтаж таблиці на пілоні з переліком військових частин, демонтаж зірки (елементу Вічного вогню).
♦ Меморіал Вічної Слави (вул. Київська): заміна текстів; заміна цифр на «1939-1945»; ліквідація символів тоталітарного режиму.
♦ Могила Олеко Дундича та пам’ятник на ній (парк ім. Т. Шевченка): перенесення на кладовище «Дубенське».
♦ Могила Михайла Богомолова та пам’ятник на ній: перенесення на кладовище «Дубенське».
♦ Стела Героїв Радянського Союзу на Театральній площі: демонтаж текстів, плит та символів тоталітарного режиму (зірка).
♦ Конспіративна квартира партизанів, вул. С. Ковалевської, 6/8: демонтаж меморіальної дошки.
♦ Пам’ятник воїнам-визволителям (до 30-річчя визволення України від нацистських загарбників) /САУ-100/ (вул. Соборна): демонтаж цифр, САУ (перенесення САУ на територію Монумента Вічної Слави (вул. Київська).
♦ Пам’ятник воїнам, партизанам і підпільникам (площа Перемоги): демонтаж визначених елементів пам’ятника, тексту.
♦ Демонтаж: стела на розі вулиць Соборної та Дубенської; меморіальна дошка в пам’ять про страту нацистами у роки Друкої світової війни членів підпільної організації (вул. Соборна, 57); меморіальна дошка на честь льотчика-космонавта Олега Макарова (на ЗОШ № 3, в якій він навчався у 1948-1951 рр.); пам’ятник розвіднику Герою Радянського Союзу Миколі Кузнєцову (вул. Дубенська — Алея Слави військового меморіалу кладовища «Дубенське»); пам’ятник Гулі Корольовій (вул. В’ячеслава Чорновола); стела «Бойовий шлях Рівненської частини» (вул. Дубенська); меморіальні дошки на честь Тувинських добровольців (вул. Тувинських добровольців); меморіальна дошка на будинку, в якому знаходилась Військова Рада 13-ї армії (вул. Хвильового, 22); пам’ятний знак Абрамову і Голікову (вул. Покровська, 36); меморіальна дошка на місці бою Артилерійської батареї Гончарова (на перехресті вул. Соборної та Млинівської); меморіальна дошка на честь Пухова (вул. Кобзарська); мурал з символами тоталітарного режиму на стіні будинку (вул. Кавказька, 1).
Так пропонують перейменувати перші 12 вулиць і сквер у Рівному — остаточне рішення прийматиме міськрада
♦ вулицю Павлюченка — Назара Небожинського
♦ вулицю Жукова — Тараса Козлишина
♦ вулицю Іванова — Олександра Васильєва
♦ вулицю Гончарова — Володимира Стельмаха
♦ вулицю Абрамова і Голікова — Сергія Рижука
♦ вулицю Пушкіна — Грицька Чубая
♦ вулицю Лермонтова — Казимира Любомирського
♦ вулицю Кондратьєва — Холодноярська
♦ вулицю Декабристів — Героїв Гурб
♦ вулицю Орлова — Вишиванка
♦ вулицю Гур’єва — Любомира Гузара
♦ вулицю Чернишова — Олега Дудея
♦ сквер біля палацу «Текстильник»— Палацовий
