Як побороти безробіття на селі?

1090 0

Ми у соцмережах:

Як побороти безробіття на селі?

Одне робоче місце на селі створює до десяти нових робочих місць у суміжних галузях у місті. Адже продукцію, вирощену селянами, потрібно транспортувати, переробляти, реалізовувати. Відтак виходить закономірний логічний ланцюжок: чим більше селян матимуть роботу вдома — тим більше робочих місць створюватиметься і в містах. Але для того, щоб селяни мали роботу на рідній землі, потрібні справедливі закони. А ухвалити їх можуть лише представники аграрної галузі — ті, хто "знизу" знає всі проблеми села. Своїми думками щодо можливостей працевлаштування жителів Рівненщини поділився заступник голови Рівненської обласної організації "Аграрна партія України", голова спостережної ради групи компаній "УкрТехноФос" Юрій Супрунюк.

супрунюк_cr

Юрій Супрунюк
Одне робоче місце на селі створює до десяти нових робочих місць у суміжних галузях у місті. Адже продукцію, вирощену селянами, потрібно транспортувати, переробляти, реалізовувати. Відтак виходить закономірний логічний ланцюжок: чим більше селян матимуть роботу вдома — тим більше робочих місць створюватиметься і в містах. Але для того, щоб селяни мали роботу на рідній землі, потрібні справедливі закони. А ухвалити їх можуть лише представники аграрної галузі — ті, хто "знизу" знає всі проблеми села. Своїми думками щодо можливостей працевлаштування жителів Рівненщини поділився заступник голови Рівненської обласної організації "Аграрна партія України", голова спостережної ради групи компаній "УкрТехноФос" Юрій Супрунюк. Нарощування виробництва — ось універсальний рецепт вирішення проблеми безробіття і пов'язаної з нею проблеми зростання цін. Не потрібно винаходити велосипед: якщо українці матимуть змогу своїми руками заробляти на власній землі — у виграші буде й держава. Адже заможна держава складається із заможних громадян. Чим простіше в країні займатися підприємництвом — тим більше виробляється товарів, тим доступнішими стають ціни на них. Зростає й конкуренція за найманого робітника: коли є де докласти рук на рідній землі, селянин матиме змогу обирати: де умови кращі, де платять більше. Тобто конкуренція в економіці стимулюватиме роботодавців і до конкуренції за робочі руки. З іншого боку, через зміни в законодавстві потрібно відсікти можливість паразитувати за рахунок держави (тобто за рахунок податків тих, хто працює) людям, які фізично здатні працювати і мають можливість працевлаштуватись на підприємствах у своєму регіоні, але просто не хочуть — простіше отримувати допомогу від служби зайнятості й пропивати її, "не відходячи від каси", в найближчих кафе. Ми, українці, споконвіку шанували людину праці й зневажали нероб.
Завдання держави — подбати про тих, хто не в змозі працювати. А здорові й працездатні повинні мати можливість заробити на себе самі, держава ж у цьому випадку лише створює необхідні умови — через ухвалення законів, які спрощують започаткування і ведення бізнесу.
Отже, саме якісний стрибок у розвитку виробництва в аграрному секторі здатний швидко і ефективно привести до відчутних позитивних змін на ринку праці. Але для цього потрібно, щоб у владі були представники сільськогосподарського виробництва, які писали б справедливі закони для нормального розвитку цієї галузі. Коли у 1998 році перший і єдиний раз за історію парламенту незалежної України у Верховній Раді була представлена і мала свою фракцію Аграрна партія, депутати запровадили для сільгоспвиробників фіксований сільськогосподарський податок і спеціальний режим ПДВ. Це дало можливість нашим аграріям впевнено конкурувати на зовнішніх ринках і нарощувати виробництво. Звісно, якби ми жили в цивілізованому світі, де держава дотує аграрну галузь, стимулюючи таким чином зайнятість на селі, такі пільги, може, й не були б потрібні. У нас же вони певним чином компенсували відсутність державної підтримки села. І така політика дала свій позитивний результат. За останні п'ять років Україна вдвічі збільшила виробництво зерна і стала другим його експортером у світі. Цьогоріч фіксований сільгоспподаток з "легкої руки" можновладців ми вже втратили. І сільське господарство, яке демонструвало зростання щороку, навіть тоді, коли промисловість, внаслідок кризи, вже почала падати, цьогоріч уже "просіло" — вперше за останні 12 років. Тепер уряд готовий скасувати й спеціальний режим ПДВ для аграріїв. За оцінками експертів, це може спричинити падіння сільгоспвиробництва наступного року до 20%, закриття тисяч агропідприємств і звільнення 100 тисяч працівників. Ось вам і вирішення проблеми зайнятості на селі, тільки з точністю до навпаки! Саме для того, щоб не допустити цього, а навпаки, ухвалювати такі закони, які стимулюватимуть розвиток виробництва у сільській місцевості, а відтак — і зайнятість селян, до влади на всіх рівнях повинні прийти представники аграрного виробництва. Розвиватиметься село — розвиватиметься й місто, заможнішими ставатимуть окремі громадяни — сильнішою, потужнішою, багатшою ставатиме й держава в цілому. Ми, аграрії, в цьому свято переконані. tag:Передвиборча агітація


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також