Зйомка спортивних заходів досить рідкісний сюжет для фотографа-аматора. Зазвичай цим займаються професіонали з дорогим обладнанням та багатим досвідом за плечима.
Але з чого почати, якщо ви вирішили перевірити себе у цій справі? У матеріалі поговоримо про обладнання, налаштування камери та корисні поради для зйомки об'єктів, що швидко рухаються.
Необхідний набір обладнання
На комплект обладнання, необхідний зйомки, впливає сюжет. Усі спортивні події умовно можна поділити на дві категорії:
- Фотограф розташований відносно близько до об'єкта зйомки (боротьба, волейбол, бадмінтон).
- Фотограф знаходиться на значній відстані (заходи на «відкритій воді», футбол, лижні перегони, ралі).
Головна відмінність полягає у фокусній відстані об'єктива, необхідному для зйомки, та можливості використання спалаху. Так, для більшості сюжетів у закритому приміщенні буде достатньо фокусної відстані 200 мм. Ідеально підійде найпоширеніша модель зум-об'єктивів 70-200 мм, яка є у кожного виробника.
Розмір діафрагми залежатиме від рівня оптики. У бюджетних моделях максимальне значення діафрагми змінюється під час зумування. В оптиці професійного рівня воно залишається незмінним. У разі найдосконаліших і найдорожчих оптичних систем її максимальне значення дорівнює f/4 або f/2.8.
Якщо бюджет обмежений, краще вибрати дешевшу модель об'єктива, а нестачу світла компенсувати потужним спалахом. Модель Godox TT685 дозволяє встановити кут освітлення, еквівалентний куту огляду об'єктива з фокусною відстанню 200 мм.
Багато спортивних заходів потребують більш довгофокусної оптики. І тут на сцену виходять супертелеоб'єктиви. Це може бути як фікси, і зуми. Перші відрізняє неймовірно висока ціна, другі – змінне значення діафрагми. Серед супертелезумів майже немає моделей з постійним значенням цього показника.
З оптикою визначилися, але яка камера підійде найкраще? Для відповіді на це питання розберемося, що від неї буде потрібно.
Так як спортивні заходи передбачають зйомку об'єктів, що швидко рухаються, модель повинна мати просунуту систему автофокусування і мати хороші показники серійної зйомки (швидкість, розмір буфера, швидка робота з картою пам'яті). Неквапливе фокусування по центральній точці та одиночний режим протягування тут не годяться.
Знімаючи спорт, photographer знаходиться на значній відстані від того, що відбувається. Як згадувалося вище, такий сценарій вимагає застосування довгофокусної оптики.
Використання камер з кроп-сенсором дозволить ще більше наблизити об'єкти зйомки: при розрахунку реальної фокусної відстані його номінальне значення множиться на кроп-фактор камери. Ця величина показує, у скільки разів площа сенсора менша за площу, еквівалентну фотодатчику розміром 36×24 мм. Наприклад, при використанні об'єктива 200 мм на камері з кроп-фактором 1.5 (APS-C) фокусна відстань становитиме 300 мм. А якщо кроп-фактор дорівнює 2 (камери формату Micro 4/3), то 200 мм перетворяться вже на 400 мм.
Узагальнюючи вищесказане, робимо такий висновок: для зйомки спортивних заходів більше підходять бездзеркальні камери з матрицею формату APS-C або Micro 4/3. Вони швидше за свої повнокадрові аналоги з того ж цінового сегмента і здатні забезпечити більше наближення при використанні оптики з однаковою фокусною відстанню.
Якщо ви не обмежені у бюджеті, зверніть увагу на повнокадрові моделі. Вони показують найкращий результат при нестачі освітлення, роботі на високих значеннях ISO, а знімки мають більший динамічний діапазон.
Комплект із камери та телеоб'єктива важить від 2 до 5 кг. Утримувати таку вагу в руках протягом усього матчу буде стомлено. Фізична втома знижує реакцію, через що можна згаяти вдалий кадр. Штатив чи монопод зекономлять сили, що зрештою позначиться на результаті.
Більшість професійної техніки передбачає захист від попадання вологи всередину корпусу. Це стосується як камер, так і об'єктивів. Проте сам фотограф перед обличчям негоди залишається беззахисним. Виправить ситуацію дощовик. Він не займе багато місця в рюкзаку, а його вага до смішного мала.
Для безпечного транспортування обладнання на місце зйомки та між віддаленими локаціями варто використовувати фотосумку. При виборі зважайте на габарити обладнання. У випадку, якщо ви використовуєте супертелеоб'єктиви, краще придбати фоторюкзак.
Необхідний мінімум для фотографа, який знімає спортивні події:
- Об'єктив з фокусною відстанню не менше 200 мм.
- Камера з гарним автофокусом та швидкою серійною зйомкою.
- Штатив чи монопод.
- Фото рюкзак.
- Дощовик.
Налаштування камери
При виборі налаштувань для зйомки спортивного заходу не варто довіряти автоматичному режиму. Якщо ви починаєте фотограф і не можете самостійно налаштовувати камеру, скористайтеся режимом «Спорт». Це зменшить кількість бракованих кадрів. Однак для повного контролю за процесом краще налаштувати камеру самостійно.
Насамперед увімкніть серійну (безперервну) зйомку. Найяскравіші моменти спортивних подій (удар по м'ячу, подолання фінішу, емоції на обличчях спортсменів) — це невловимі миті, які важко зловити на одиночному знімку. Серійна зйомка дозволить вибрати найбільш вдалий кадр.
Для автофокусування використовується режим фокусування (AF-C). У цьому випадку при натисканні на кнопку затвора фокус не фіксується (як у режимі AF-S), а продовжує роботу, постійно підлаштовуючись під об'єкт, що рухається, щоб той залишався в різкості.
Щоб рухи не вийшли змазаними, витримка камери не повинна бути довшою за 1/1000 секунд (в крайньому випадку, 1/500 секунд). Для постійного контролю за витримкою використовуйте «Пріоритет витримки» (на колесі вибору режимів позначено літерою «S»). Це дозволить швидше керувати експозицією камери, порівняно з повністю ручним режимом.
Через короткі витримки, на яких доводиться працювати, на матрицю може не потрапляти необхідна кількість світла. Вирівнювати експозицію доведеться збільшенням діафрагми або світлочутливості (у разі, якщо не хочете жертвувати глибиною різкості).
Пам'ятайте, що зворотним боком збільшення світлочутливості стає цифровий шум. У сучасних моделях є можливість встановити діапазон, за який камера не виходитиме при автоматичному налаштуванні. У цьому випадку можна не побоюватися надто високого ISO, при якому знімок буде зіпсований шумом.
Корисні поради щодо зйомки спортивних подій
Спортивному фотографу часом доводиться залишатися на одному місці в очікуванні вдалого кадру. Тому дуже важливо підготуватися до будь-яких погодних умов: дощу, палючого сонця або сильного морозу. Перед зйомкою не завадить дізнатися прогноз та одягнутися погодою, захистивши відкриті ділянки шкіри. На холоді не варто забувати про акумулятори: щоб уникнути саморозряду, запасні батареї краще зберігати у внутрішніх кишенях.
Вибір місця для зйомки – важливий етап роботи. Щоб в останній момент не витрачати час на пошук ракурсу варто заздалегідь відвідати локацію, наприклад, за день до заходу. Якщо воно проводиться поза спортивним залом, місце зйомки слід вибирати так, щоб сонце було за спиною. У залі приділіть увагу розташування колон, захисних сіток та інших елементів, які можуть перешкодити роботі.
Під час роботи іноді корисно відволіктися від спортивного заходу та зробити кілька предметних знімків. Вони стануть вдалою обкладинкою для статті або стануть у нагоді в майбутньому.
Протягом зйомки залишайтесь у центрі подій. Якщо захід триває тривалий час, змінюйте ракурси. Наприклад, знімаючи мотокрос, зробіть ефектне фото на старті. Решту часу присвятіть зйомці максимально динамічних кадрів на трамплінах або крутих поворотах.
Камери багатьох сучасних смартфонів у своєму арсеналі також мають телемодуль. Але здебільшого оптичного наближення буде замало хорошого кадру. Щоб зняти крупний план, доведеться скористатися цифровим зумом, що не найкраще позначиться на якості фото.
На даний момент цей сценарій є складним для мобільної фотографії. Проте складно прогнозувати, що буде за кілька років. Можливо, спортивні змагання будуть під силу новому поколінню мобільних камер, і тоді майбутнє фотоапаратів стане ще туманнішим.
На спортивних змаганнях можна зробити ефектні знімки із проводкою. Для цього встановіть значення витримки в діапазоні між 1/20 і 1/50, дочекайтеся об'єкта зйомки, натисніть кнопку спуску і проведіть камеру за об'єктом, намагаючись, щоб він постійно займав те саме положення в кадрі.
Найкраще такі знімки виходять, коли об'єкт рухається повз вас і знаходиться приблизно на одній відстані, не наближаючись і не віддаляючись.
