Гіршої й важчої проблеми, здається, в українців минулого тижня не було, як відійти від новорічних і Різдвяних свят. Можливо, це видається і смішним, однак вплив бурхливого святкування на роботу і самопочуття людини — питання досить серйозне. Ми запросили з цього приводу до розмови психолога, головного радника ВАТ «РЗВА» з питань персоналу Володимира Малічевського і поцікавилися у нього, як впливають свята на рівнян?
— Вплив свят на продуктивність праці насправді можна розглядати з двох сторін. З одного боку, перед святами люди хочуть завершити всі свої справи, які ще накопичилися впродовж цілого року. — І тому працюють краще? — Так. Люди намагаються закрити усі свої проблеми, тим більше, що в багатьох на цей період припадає пора звітів перед своїм керівництвом, перед різноманітними інстанціями. Тому люди з «хвостами» не хочуть переходити в новий рік. З іншого боку — у нас традиційно Новий рік починають святкувати принаймні за тиждень до офіційної дати... Відповідно, затягуються обідні перерви, скорочується робочий день, люди часто запізнюються на роботу. Доводиться констатувати той факт, що особливо у передсвяткові дні збільшується вживання алкоголю, у тому числі й на робочих місцях. Все залежить, природно, не тільки від самих людей, а від тієї організації, в якій вони працюють. В деяких організаціях, скажімо, контроль достатньо жорсткий і люди собі не дозволяють цього, а в деяких, де контроль за працівниками недостатній, це трапляється частенько. — Але ми вже в середині січня. Свята ніби закінчилися. Хоча українці звикли святкувати, як і захищати Батьківщину — «не жалкуючи живота свого»... Чи зараз, на другий повноцінний робочий тиждень нового року, рівняни вийшли на свою оптимальну робочу форму і якщо ні, то що їм заважає? — Безперечно, вийшли. Поділюся своїм багаторічним спостереженням — за останні роки «вихід із свят» став надзвичайно швидким. Нині ринок став достатньо жорстким, вимоги до людей і до підприємств зросли суттєво і тому особливо «розслаблятися» не доводиться. Тим більше, що зараз якраз період затвердження бюджетів, і як місто Рівне, так і основна кількість організацій затверджують бюджети саме в ці дні. Тому дуже гарячий час, коли створюються передумови для розвитку на рік або, навпаки, створюються собі проблеми. Теж на ввесь рік. — Тобто якщо особливо перейнятися святкуванням, то потім можна буде цілий рік сушити голову над тим, де взяти кошти? — Можлива і така ситуація. — Але все ж таки людям свято потрібне? — Дуже потрібне. — Як тоді його святкувати без наслідків, без проблем на роботі? — У цьому році святкувати для рівнян було не легше, ніж торік. Економічна ситуація в країні дещо ускладнилася, з’явилися нові статті витрат. Для багатьох це стало проблемою, і, наскільки я знаю, цього року навіть ресторани не мали тієї виручки, що зазвичай. Тобто люди не йдуть кудись святкувати, ще й витрачаючи на це гроші. Це якось допомогло вберегти наші шлунки і голови від наслідків переїдання та вживання алкоголю. Та й зберегти своє здоров’я, врешті-решт. — І, напевне, позитив, що люди повернулися з ресторанів у сім’ї? — Так. І потрібно сказати, що поступово формується якась традиція святкувань. Оскільки у нас є історичне коріння, є певні народні традиції і з кожним роком їх вплив відчувається все сильніше, незважаючи на те, що останнім часом про них намагалися забути. Бабусі й дідусі не дадуть збрехати, що до сорокових років минулого століття Новий рік у нас не був якимось значним святом. І не тільки у нас, у Західній Україні, а й, наприклад, у Росії. — Повертаючись до народних джерел і озброївшись психологічною наукою, відповідаючи вимогам ринку — зваживши це все, як все-таки зробити собі свято? — Хотів би порадити з цього приводу таке. Вважаю, що свята не повинні бути імпульсивними, вони повинні бути достатньо добре запланованими. Я це кажу відносно не лише якихось корпоративних святкувань, а насамперед стосовно своїх сімей. Чому? А тому що в сім’ях є маленькі й не дуже маленькі діти. Можливо, влаштувати якісь ігри, підготувати сюрпризи, розіграші чи що-небудь подібне. По-перше, ми виграємо у кількості емоцій і, по-друге, виграємо у кількості спогадів, які залишаються після свята. І дійсно, такі речі запам’ятовуються надовго, особливо для наших дітей. Та й до того ж ми економимо на кількості спожитого алкоголю... — ...І на кількості часу, необхідного, щоб знову стати на робоче місце. — Згоден з вами. Якщо в сім’ї народжується така традиція, то, як правило, свята проходять, залишаючи надзвичайно позитивні емоції дітям. А радість дітей — це завжди радість їхніх батьків.