Сучасні Правила Дорожнього Руху зобов’язують кожного водія мати в салоні вогнегасник. Існує кілька варіантів таких пристроїв, але далеко не кожен з них може впоратися з неочікуваним займанням автомобіля. Одні мають занадто малу зону покриття, інші не можуть загасити палаючий бензин, а треті не підходять для використання з напругою. Тому зазвичай вибирати доводиться між порошковими та вуглекислотними моделями. Тут представлено великий вибір вогнегасників.
Особливості кожного з типів
Порошкові моделі називають універсальними по причині можливості роботи в широкому діапазоні температур та гасінні будь-яких предметів. Головний заряд такого пристрою – спеціальний порошок. Основна перевага порошкових вогнегасників – можливість гасити займання будь-якого класу. Діюча речовина унеможливлює повторну пожежу. Термін служби таких пристроїв складає 5-10 років.
Вуглекислотні моделі набагато важчі по причині збільшеної товщини стінок, а всередині знаходиться вуглекислий газ під великим тиском. Вуглекислий газ збиває полум’я, позбавляючи його кисню, необхідного для горіння. Поверхня при цьому сильно охолоджується. Такі пристрою можуть служити до 10 років.
Як використовувати вогнегасник для авто в екстреній ситуації
Правила використання знаходяться на самому балоні, але потрібно ознайомитися з принципами роботи заздалегідь:
♦ вогнегасник утримується в вертикальному положенні (не можна перевертати його);
♦ перед використанням зривається захисна пломба, та чека;
♦ розтруб або шланг направляється в бік вогню (не варто триматися за розтруб, так як можна отримати опіки);
♦ натискання на важіль призводить до подачі суміші;
♦ гасіння проводять з безпечної дистанції, скорочуючи її при необхідності.
В автомобілі потрібно зберігати вогнегасник у безпосередньому доступі. Важливо, щоб пристрій був опломбований. Згідно ПДР об’єм вогнегасника повинен складати не менше одного літра. У вуглекислотних моделях потрібно слідкувати за тиском, а порошкові – час від часу перевертати.
