Як вплине на клімат глобальне похолодання?

Цьогорічний березень прозвали “четвертим місяцем зими”. А вчені поспішили заявити, що ми стоїмо на порозі глобального похолодання, причиною якого є зниження активності сонця. Адже воно впливає на температуру світового океану, а отже, і на клімат. Які можливі зміни у кліматі — ми поцікавилися у Василя Троцюка, який вже не один рік аналізує інформацію міжнародних кліматичних центрів.

— Нині активність сонця перебуває на столітньому мінімумі. Сонячний вітер, який складається з частинок енергії, має значно меншу потужність, ніж досі, що не може не призвести до зниження середньосвітової температури повітря. Тож російські вчені обіцяють вже з наступного року похолодання. Натомість англійські та американські кліматологи стверджують, що спочатку температурні показники стабілізуються і до 2030 року навіть трішки підвищаться. А різке зниження температури повітря відбудеться аж у 2050–2060?х роках. Втім, і одні й інші впевнені, що пік похолодання спостерігатиметься у середині цього століття. Чому? Кліматологія пояснює це циклічністю температур, які обмежені півстолітніми періодами. Останній підйом температур розпочався у 1980?х, а до цього було похолодання. Для прикладу, можна згадати надзвичайно суворі зими, які спостерігалися в період другої світової війни. Та й у період з 1940?х до 1980?х років середньорічна температура знизилася на один градус. Хоча загалом за останнє століття вона на 0,78 градуса зросла. У період майбутнього похолодання середньорічна температура може знизитися більш, як на один градус, і навіть на два. Тому погодні умови можуть бути навіть різкішими, ніж у минулому столітньому періоді. Коли це похолодання розпочнеться? Цей процес не буде дуже помітним. У першу чергу, це позначиться на синоптичній картині літа. Воно стане холоднішим. А згодом почне змінюватися і клімат загалом: змістяться кліматичні пояси вниз по земній кулі. І, приміром, в Україні зона лісостепу зміниться зоною лісів. І синоптична ситуація у нас не відрізнятиметься від тієї, що є нині на півночі Білорусі і в Росії. Посуворішає клімат, сніг лежатиме всю зиму, і висота його покриву сягатиме подекуди півтора метра. Зимові температури в середньому вдень триматимуться на позначці 15 градусів морозу, вночі — сягатимуть 25–35 градусів морозу, а літні не перевищуватимуть 20 градусів тепла. Зрозуміло, що зі зміною кліматичних поясів відбудеться й міграція вниз по земній кулі рослин, тварин, мікрорганізмів. І якщо нині, скажімо, лебеді через потепління перестали відлітати на зиму до Африки, то при похолоданні вони знову летітимуть на південь.

На Рівненщині поки що тільки теплішає

На Рівненщині, за спостереженнями авіаметеостанції Рівного, потепління чітко простежується з 1988 року. За останні кілька десятиріч середньодобова температура повітря зросла на 0,9 градуса. Найбільше підвищення температури відбувається в холодний період року — у січні в середньому зросла на 2,2 градуса, лютому — на 1,6 градуса. Суттєво скоротилися взимку дуже тривалі холодні періоди, проте не зменшилася кількість короткочасних сильних похолодань. В лютому торік спостерігалося два періоди короткочасних похолодань, коли було перевершено історичні мінімуми: температура повітря була нижчою за весь період безперервних спостережень і становила 30?32 градуси морозу. Поступово зростає і температура повітря теплого періоду, особливо липня, серпня відповідно, на 1,5 та 1,2 градуса. Суттєво зростає влітку імовірність підвищення температури до 30 і більше градусів. Збільшується тривалість спекотних періодів. Приклад — торішній липень, коли температура десяти днів перевершила історичні максимуми і становила 31?35 градусів тепла. Тенденцією є те, що в останні роки весняне тепло настає із запізненням, а вересень стає майже літнім місяцем. Більш поширеними стали стихійні метеорологічні явища — дуже сильні дощі, які можуть бути тривалими (100 мм опадів за 1?3 доби) та короткочасні зливи (50 мм і більше за 12 годин та менше). Зазвичай такі дощі супроводжуються грозами, градом, шквальним вітром, а також призводять до різкої зміни гідрологічного режиму. Кількість небезпечних метеорологічних явищ на території нашої області в останні 10?12 років має тенденцію до збільшення. Якщо їх було 96 у 2002 році, то у 2010 — 154, що є максимумом за цей період. Таке явище, як гроза, з 44 випадків у 2005 році почастішало до 64 випадків у 2010 році, сильний вітер з 24 у 2000 році до 62 — у 2007 році, сильний дощ з 8 випадків у 2004 році збільшився до 21 у 2010 році. Особливо це помітно в останні 5?7 років.