Три нові власні книжки презентував землякам письменник Олександр Ірванець. Власне, ці видання сам автор новими називає відносно — це лише перевидання у видавництві «Фоліо» раніше вже віддрукованих прозових та поетичних творів.
Якщо на презентації книги «Рівне/Ровно» у 2000 році мала сцена драматичного театру не вміщала всіх бажаючих побачити та послухати Ірванця, то зустріч десять років потому не мала такого ажіотажу — майже всі гості були або друзями, або студентами автора. А книга була все та ж — «Рівне/Ровно» перевидавалося вже втретє. І саме цю книгу Ірванець називає своїм головним твором — історія про розділене на комуністичну та капіталістичну частини Рівне друкувалася ще й чотирма іншими мовами за кордоном. Інша проза вміщена у збірці «Загальний аналіз» за назвою одного з оповідань. Тут й історія ветеранів-мерців, котрі йдуть на парад з могил, і діалоги письменників-невдах, і фантастична істота Очамимря. Деякі оповідання вже були раніше опубліковані. Олександр Ірванець наголошує, що його твори не мають ніякої моралі, а тому їхнє сприйняття — питання особистої моралі кожного читача. Водночас, гість презентації, директор харківського видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький зазначив — книжки Ірванця продаються гірше, ніж книги про страви у горщечках, але видавництву цікаво працювати з цим автором. Філософською є назва збірки поезій «Мій хрест», хоча самі вірші Ірванця залишились такими, як і були завжди — іронічними, іноді жорсткими саркастичними і зовсім не пафосними. Вже на осінь письменник обіцяє нову прозову книгу, про яку, щоправда, жодних подробиць не розповідає.
