Щороку ланів, засіяних ріпаком, стає все більше, адже з рослини можна виготовляти олію та біопаливо, використовувати як корм для худоби. Цьогоріч на Рівненщині у дев'яти районах засіяли 22,6 тис. гектарів ріпаком. Разом з тим збільшується й обізнаність людей — зрозуміли, що ця рослина економічно вигідна власникам чи орендарям полів, але здатна виснажити грунт.
Віктор Долженчук, кандидат сільськогосподарських наук, директор Рівненського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції: — Взагалі кожна культура більше або менше знижує родючість ґрунту. Ріпак сам по собі виснажує землю, проте за правильного чергування культур він навіть корисний, адже завдяки довгим кореням може діставати із нижчих шарів ґрунту поживні речовини і виносити їх наверх. Проте сіяти ріпак можна не частіше, аніж раз на 6 років, чергуючи його ще й з кормовими культурами. Агрофірми ж, особливо 10 великих українських агрохолдингів, зважають на економічну вигоду, а не дбають про ґрунт. Щороку руйнівні процеси ґрунту тільки посилюються. Сподіваюся, що ситуація зміниться з наступного року, адже 1 січня в кожного сільгоспвиробника повинен бути проект сівозмін, розроблений державними органами. Олег Левінський, директор ТОВ "Дедденс Агро" (Гощанський район), заперечує чиновнику: — Ми не прийшли на ці землі на 10-15 років, тому зацікавлені, щоб зберегти родючість. За п'ять років, які ми тут працюємо, врожайність зросла. Ріпак на одному й тому ж полі сіємо раз на чотири роки, як у країнах Європи. Після посівів цієї культури добре вирощувати озиму пшеницю. Окрім того, ріпак розпушує грунт. Вважаю, що проекти сівозмін, які б для нас мали розробити державні органи, — абсурд. По-перше, це буде дуже дорого для нас, по-друге, раціональніше було б, якби ми самі складали план посівних, а держава лише контролювала. Перевіряла, до прикладу, показники родючості. Адже усі обставини не можна передбачити за рік.
