Загинув на фронті молодший сержант «Дядя» з Полісся

 47-річний Микола приєднався до лав ЗСУ у жовтні 2022 року, служив головним сержантом взводу 3 парашутно-десантної роти 25-ї окремої повітрянодесантної бригади. 8 квітня 2024 року, під час запеклих боїв біля населеного пункту Водяне на Донеччині, зв’язок із ним обірвався. Більше року рідні та близькі жили надією, чекали звістки, вірили у диво. Та, на жаль, у вересні цього року – після проведення експертизи, стало відомо про його загибель.

 

–  Дитинство та юність Микола Володимировича пройшли у місті Вараш, де він навчався та розпочав свій шлях у спорті. Здобув звання кандидата у майстри спорту з дзюдо, працював тренером, виховуючи молоде покоління. У 2010 році переїхав до Сарн, де збудував власне сімейне щастя. Тут він продовжував жити активним, насиченим життям, а останні роки працював будівельником. Завжди життєрадісний, доброзичливий і готовий простягнути руку допомоги, він здобув повагу за щирість, товариськість і відкрите серце. Побратими згадують його як стійкого, відповідального та відданого воїна, на якого можна було покластися у найважчі хвилини. Та найбільше у своєму житті він любив сім’ю. Був турботливим сином, люблячим чоловіком і батьком, завжди прагнув бути опорою для найдорожчих людей. Його тепло, підтримку й усмішку рідні пам’ятатимуть завжди, – розповідають у громаді.

 

За мужність і вірність присязі Микола Ксюк відзначений Відзнакою Президента України «За оборону України» та нагрудним знаком бригади «За особливі заслуги».

 

У Героя залишилися дружина Наталія, мама Світлана Миколаївна, троє дітей, брат і сестра.

 

 Прощання із Миколою Володимировичем відбудеться завтра, 16 вересня.

 

10:00 – прощання вдома (вул. Шкільна, 113)
 

11:00 – заупокійна служба у храмі Різдва Богородиці (вул. Котляревського)
 

12:00 – загальне прощання на центральній площі міста
 

13:00 – поховання на Алеї Героїв (вул. Шарпака)