36-річний солдат Любомир Кирильчук загинув 30 червня від осколкового поранення, яке отримав під час мінометного обстрілу в районі селища Ямпіль на Донеччині. Прощання із Героєм відбудеться завтра, 5 липня, о 10:00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають його на кладовищі “Нове”.
Щире, любляче серце мав наш земляк Любомир Кирильчук, який віддав своє життя за велику Перемогу. Про нього розповів у Фейсбуці міський голова Рівного Олександр Третяк.
Любомир Кирильчук народився у селі Богданівка колишнього Корецького району. Тут закінчив школу. Опісля головним завданням Любомира стала допомога батькам. Наймолодший син із багатодітної родини взяв на себе турботи по господарству, став опорою та підтримкою для мами.
Надзвичайно добрий, чуйний, чутливий до чужих переживань Любомир не встиг одружитися та народити дітей. Багато часу присвятив турботі за батьківським домом, адже здоров’я мами вже далеко не те...
- Тато помер, мама вже не має сили самостійно про себе дбати. Тож ми забрали її у Рівне, де живу і я, і старший брат, - розповідає сестра Героя Іванна.
Він не служив у армії. Але коли у грудні минулого року отримав повістку, не став ховатися.
- Він вчився новій для себе справі, легко все сприймав, гарно виходило. Тому й військова справа братові дуже подобалася. Він був на навчанні на Рівненщині, служив на Волині, на Львівщині. Навіть їздив на навчання у Францію. Все це його захоплювало, дивувало, - каже Іванна.
Використати на практиці усі свої вміння Любомир мав нагоду на самісінькому "нулі".
- Він дуже емоційно розказував, було важко, страшно, адже нічого подібного він досі не бачив і не знав. Але він - військовий, і коли йшов на завдання, усі свої емоції ховав, бо ж потрібно було попри небезпеку виконати поставлені задачі... Саме під час такого завдання вони й потрапили під обстріл, - продовжує сестра.
